A Peine - Barbara, Michel Colombier

A peine le jour s’est levé

A peine la nuit va s’achever

Que déjà, ta main s’est glissée

Légère, légère

A peine sorti du sommeil

A peine, à peine tu t'éveilles

Que déjà, tu cherches ma main

Que déjà, tu frôles mes reins

L’aube blafarde, par la fenêtre

L’aube blafarde, va disparaitre

C’est beau: regarde par la fenêtre

C’est beau: regarde le jour paraitre

A chaque jour recommencé

A se vouloir, à se garder

A se perdre, à se déchirer

A se battre, à se crucifier

Passent les vents et les marées

Mille fois perdus, déchirés

Mille fois perdus, retrouvés

Nous restons là, émerveillés

Mon indocile, mon difficile

Et puis docile, mon si fragile

Tu es la vague où je me noie

Tu es ma force, tu es ma loi

A peine le temps s’est posé

Printemps, hiver, automne, été

Tu t’en souviens?

C'était hier

Printemps, été, automne, hiver

A peine tu m’avais entrevue

Déjà, tu m’avais reconnue

A peine je t’avais souri

Que déjà, tu m’avais choisie

Ton indocile, ta difficile

Et puis docile, ta si fragile

Je suis la vague où tu te noies

Je suis ta force, je suis ta loi

Dans la chambre, s’est glissée l’ombre

Je t’aperçois dans la pénombre

Tu me regardes, tu me guettes

Tu n'écoutais pas, je m’arrête

Au loin, une porte qui claque

Il pleut, j’aime le bruit des flaques

Ailleurs, le monde vit, ailleurs

Et nous, nous vivons là, mon cœur

Et je m’enroule au creux de toi

Et tu t’enroules au creux de moi

Le temps passe vite à s’aimer

A peine l’avons-nous vu passer

Que déjà, la nuit s’est glissée

Légère, si légère

Ta bouche à mon cou, tu me mords

Il fait nuit noire au dehors

Ta bouche à mon cou, je m’endors

Dans le sommeil, je t’aime encore

A peine je suis endormie

Que déjà, tu t’endors aussi

Ton corps, à mon corps, se fait lourd

Bonsoir, bonne nuit, mon amour…

Ледве день світався

Навряд ніч закінчиться

Це вже твоя рука вислизнула

світло, світло

Просто прокинувся від сну

Ледве, ледве прокидаєшся

Що ти вже шукаєш мою руку

Це вже, ти торкаєшся моїх стегон

Бліда зоря, крізь вікно

Бліда зоря, зникне

Це красиво: подивись у вікно

Це прекрасно: дивись, як прийде день

Кожен день починався знову

Бажати бути, зберігати

Загубитися, рвати

Воювати, розіп’яти

Пропускайте вітри і припливи

Тисячу разів втрачений, розірваний

Тисячу разів загублений, знайдений

Ми стоїмо вражені

Мій непосильний, мій важкий

А потім слухняний, мій такий тендітний

Ти хвиля, де я тону

Ти моя сила, ти мій закон

Навряд чи час настав

Весна, зима, осінь, літо

Ви це пам'ятаєте?

Це було вчора

Весна літо осінь зима

Ви ледве взяли у мене інтерв'ю

Ти мене вже впізнав

Я ледве посміхнувся тобі

Що ти вже вибрав мене

Ти нездатний, ти важкий

А потім слухняний, ти такий тендітний

Я хвиля, де ти тонеш

Я твоя сила, я твій закон

У кімнату прокралася тінь

Я бачу тебе в темряві

Ти дивишся на мене, ти дивишся на мене

Ти не слухав, я зупиняюся

Вдалині грюкають двері

Йде дощ, мені подобається шум калюж

В іншому місці живе світ, в іншому місці

А ми там живемо, люба

І я загортаюся в тебе

І ти загортаєшся в мене

Час летить, люблячи один одного

Ледве ми бачили, як він пройшов

Ось уже й ніч проскочила

Світло, таке світло

Твій рот на моїй шиї, ти мене кусаєш

Надворі темно

Твій рот на моїй шиї, я засинаю

У сні я все ще люблю тебе

Ледве спав

Це вже, ти теж засинаєш

Твоє тіло, моє тіло, стає важким

Доброго вечора, доброї ночі, моя любов...