Mémoire mémoire - Barbara

Dans la folie recluse

Où j'étais enfermée

Ma mémoire en intruse

Vient de se réveiller

Dans ma vie sans soleil

Ma mémoire appareille

Vers un passé soleil

Sur fond rouge vermeil

Ma mémoire me diffuse

Des images confuses

Et je m’en éblouis

Et je les reconstruis

Ma mémoire me balance

Le mal de votre absence

Ce souvenir d’enfer

Me brûle à cœur ouvert

Mémoire

D’un autre temps

D’une autre vie

Tu me reviens

Dans l’eau du paysage

Se mirent vos visages

Mémoire

Des aubes pâles

Des matins pâles

Tu me fais mal

Mais tu ramènes doucement

Ma vie recommencée

Ô mémoire

Au bout de mes doigts

J’entends et je vois

L’image d’un paysage dévasté

Comment ai-je pu quitter

Ce que j’ai tant aimé?

Ô mémoire

Tu me reviens

Tout me revient

Ecrire mes mémoires

Avec de l’encre noire

Sur un papier lilas

Que je n’enverrai pas

Parler des jours de gloire

Des soirs de désespoir

Et boire ma vie

Jusqu'à l’oubli

Mémoire

D’un autre temps

D’une autre vie

Tu me reviens

Dans l’eau du paysage

Se mirent des visages

Mémoire

Des aubes pâles

Des matins pâles

Tu me fait mal

Quand tu ramènes vers moi

Ceux qui ne sont plus là

Dans ma vie de recluse

Je me revois parfois

Sur la scène de l’Ecluse

Faisant mes premiers pas

Dans mes nuits sans sommeil

Ma mémoire appareille

Sur un passé soleil

Au fond rouge vermeil

Ma mémoire me diffuse

Des images confuses

Et des visages, vos visages

Vos visages, mirages

Mémoire

D’un autre temps

D’une autre vie

Tu me reviens

Au bout de mes doigts

C’est vous que je vois

Mirages

Oh, ne partez-pas, ne craignez rien

Je suis restée l'étrangère

Que vous aimiez naguère

Ce fut un long détour

Avant que revienne

J’ai bouclé mon parcours

J’ai traversé la Seine

Ce fut un long détour

Mais chanter me ramène

A deux pas de l’Ecluse

A deux pas de la Seine

Où chante ma mémoire

Ô mémoire…

У відлюдному божевіллі

де мене закрили

Моя нав’язлива пам’ять

Тільки прокинувся

У моєму безсонячному житті

Моя пам'ять летить

Назустріч минулому сонцю

На червоному тлі вермелю

Моя пам'ять передає мені

Заплутані картинки

І я вражений

І я їх перебудовую

Моя пам'ять мене хитає

Біль твоєї відсутності

Цей спогад з пекла

Горить мене відкритим серцем

Пам'ять

З іншого часу

З іншого життя

Ти повертайся до мене

У воді пейзажу

Ваші обличчя відбились

Пам'ять

бліді зорі

бліді ранки

Ти мене образив

Але ти ніжно повертаєш

Моє життя почалося знову

О пам'ять

У мене під рукою

Я чую і бачу

Зображення спустошеного пейзажу

Як я міг піти

Що мені так сподобалось?

О пам'ять

Ти повертайся до мене

Це все повертається до мене

Напишіть мої спогади

З чорним чорнилом

На бузковому папері

Що я не пошлю

Поговоримо про дні слави

ночі відчаю

І випий моє життя

аж до забуття

Пам'ять

З іншого часу

З іншого життя

Ти повертайся до мене

У воді пейзажу

Відображені обличчя

Пам'ять

бліді зорі

бліді ранки

Ти мене образив

Коли ти повертаєшся до мене

Ті, кого вже немає

У моєму відлюдному житті

Я іноді бачу себе

На сцені Lock

роблю перші кроки

У мої безсонні ночі

Моя пам'ять летить

На минулому сонці

На тлі червоного кольору

Моя пам'ять передає мені

Заплутані картинки

І обличчя, ваші обличчя

Ваші обличчя, міражі

Пам'ять

З іншого часу

З іншого життя

Ти повертайся до мене

У мене під рукою

Я бачу тебе

гламур

Ой, не йди, не бійся

Я залишився чужим

Те, що ти колись любив

Це був довгий обхід

перш ніж він повернеться

Я завершив свою подорож

Я перетнув Сену

Це був довгий обхід

Але спів повертає мене

Близько до замку

У двох кроках від Сени

де співає моя пам'ять

Ой пам'ять...