Les insomnies - Barbara

A voir tant de gens qui dorment et s’endorment à la nuit

Je finirai, c’est fatal, par pouvoir m’endormir aussi

A voir tant d’yeux qui se ferment, couchés dans leur lit

Je finirai par comprendre qu’il faut que je m’endorme aussi

J’en ai connu des grands, des beaux, des bien bâtis, des gentils

Qui venaient pour me bercer et combattre mes insomnies

Mais au matin, je les retrouvais, endormis dans mon lit

Pendant que je veillais seule, en combattant mes insomnies

A force de compter les moutons qui sautent dans mon lit

J’ai un immense troupeau qui se promène dans mes nuits

Qu’ils aillent brouter ailleurs, par exemple, dans vos prairies

Labourage et pâturage ne sont pas mes travaux de nuit

Sans compter les absents qui me reviennent dans mes nuits

J’ai quelquefois des vivants qui me donnent des insomnies

Et je gravis mon calvaire, sur les escaliers de la nuit

J’ai déjà connu l’enfer, connaîtrai-je le paradis?

Le paradis, ce serait, pour moi, de m’endormir la nuit

Mais je rêve que je rêve qu’on a tué mes insomnies

Et que, pâles, en robe blanche, on les a couchées dans un lit

A tant rêver que j’en rêve, les revoilà, mes insomnies

Je rôde comme les chats, je glisse comme les souris

Et Dieu, lui-même, ne sait pas ce que je peux faire de mes nuits

Mourir ou s’endormir, ce n’est pas du tout la même chose

Pourtant, c’est pareillement se coucher les paupières closes

Une longue nuit, où je les avais tous deux confondus

Peu s’en fallut, au matin, que je ne me réveille plus

Mais au ciel de mon lit, y avait les pompiers de Paris

Au pied de mon lit, les adjudants de la gendarmerie

Ô Messieurs dites-moi, ce que vous faites là, je vous prie

Madame, nous sommes là pour veiller sur vos insomnies

En un cortège chagrin, viennent mes parents, mes amis

Gravement, au nom du Père, du Fils et puis du Saint-Esprit

Si après l’heure, c’est plus l’heure, avant, ce ne l’est pas non plus

Ce n’est pas l’heure en tout cas, mais grand merci d'être venus

Je les vois déjà rire de leurs fines plaisanteries

Ceux qui prétendent connaître un remède à mes insomnies

Un médecin pour mes nuits, j’y avais pensé, moi aussi

C’est contre lui que je couche mes plus belles insomnies

A voir tant de gens qui dorment et s’endorment à la nuit

J’aurais fini, c’est fatal, par pouvoir m’endormir aussi

Mais si s’endormir c’est mourir, ah laissez-moi mes insomnies

J’aime mieux vivre en enfer que dormir en paradis

Si s’endormir c’est mourir, ah laissez-moi mes insomnies

J’aime mieux vivre en enfer que de mourir en paradis…

Бачити, як багато людей сплять і засинають вночі

Зрештою, це фатально, я теж зможу заснути

Бачити, як багато очей закриваються, лежачи в ліжку

Згодом я зрозумію, що мені теж потрібно заснути

Я знав таких високих, красивих, добре статурих, гарних

Хто прийшов, щоб розгойдувати мене і боротися з моїм безсонням

Але вранці я знайшов їх, спали в своєму ліжку

Поки я не спав один, борючись із безсонням

Порахувавши овець, які стрибають у моє ліжко

У мене є величезне стадо, яке блукає моїми ночами

Нехай пасуться деінде, наприклад, на ваших луках

Орати й випасати не мої нічні роботи

Не враховуючи прогульників, які повертаються до мене вночі

У мене іноді трапляються живі істоти, які викликають у мене безсоння

І я піднімаюся на своє випробування по нічних сходах

Я вже був у пеклі, чи буду я знати рай?

Небесами були б, щоб я заснув уночі

Але мені сниться, що мені сниться, що ми вбили моє безсоння

І що, бліді, в білих сукнях, їх поклали в ліжко

Мрію так, що мрію, ось вони знову, моє безсоння

Я лазю, як коти, ковзаю, як миші

І сам Бог не знає, що я можу робити зі своїми ночами

Померти чи заснути — це зовсім не одне й те саме

Але все одно лягати спати із закритими повіками

Довга ніч, у якій я заплутав їх обох

Вранці я майже прокинувся

Але в небі мого ліжка були паризькі пожежники

Біля підніжжя мого ліжка ад’ютанти жандармерії

О, панове, скажіть, будь ласка, що ви там робите?

Пані, ми тут, щоб стежити за вашим безсонням

У процесії скорботи йдуть мої батьки, мої друзі

Поважно, в ім’я Отця, Сина, а потім Святого Духа

Якщо після години перевершує годину, то й до цього не буде

Все одно не час, але дуже дякую, що прийшли.

Я вже бачу, як вони сміються над своїми чудовими жартами

Ті, хто стверджує, що знають ліки від мого безсоння

Лікар на мої ночі, я теж думав про це

Саме проти нього я кладу своє найпрекрасніше безсоння

Бачити, як багато людей сплять і засинають вночі

Я б закінчив, це фатально, щоб теж заснути

Але якщо заснути — значить померти, ах залиш мені моє безсоння

Краще я буду жити в пеклі, ніж спати в раю

Якщо засинання — це смерть, ах залиш мені моє безсоння

Краще я буду жити в пеклі, ніж померти в раю...