Gueule de nuit - Barbara

J’suis une souris, geule de nuit,

Et je vais, je viens, je passe, passe.

J’suis pas du jour, gueule d’amour.

D’ailleurs j’suis de Montparnasse, nasse.

Cherchez pas de mystère, j’en ai pas.

J’ai bon caractère, mais faut pas,

Pas pousser grand-mère d’un faux pas, ah.

Oui, j’aurais pu, comme vous

Ou comme toi, être ronde, ronde

Mais c’est foutu, c’est classé

Car Dieu m’a préférée longue, longue.

Pour c’que j’ai à faire, ça m’gêne pas.

On peut pas s’refaire, jeune ou pas.

Passez donc la main,

La main dans la main, et viens.

J’voudrais voir l’automne, dans le petit matin,

Quand le ciel s'étonne

Sur le canal Saint-Martin.

Au lieu d'ça, je trime,

Alors j’imagine

Que je vois l’automne, dans le petit matin

Et je m’abandonne

Et j’en rêve et c’est bien.

J’ai jamais vu ça,

J’ai jamais vu ça.

J’voudrais voir l’automne,

L’automne avec toi.

Parfois je pense à ce que j’aurais pu être, être,

Tiens, la Goulue, Malibran, ou la Divine peut-être, être.

Ah, les années trente, trente et un,

Monsieur de Truc ou de Machin

Prenait ta vertu

Et t’avait pignon sur rue.

Je m’serais payé, dans mon fiacre,

Un drôle de tour du monde, monde

Et, des montagnes aux lacs,

Je l’aurais dansée ma ronde, ronde

En boa, bottée, dans mon fiacre

Et toi, chapeauté, chapeau clac,

On s’en s’rait allés.

Allez, fouette cocher, et viens !

Viens donc voir l’automne, dans le petit matin,

Quand le ciel s'étonne, sur le canal Saint-Martin.

Non mais t’imagines?

Au lieu d'ça, je trime.

J’voudrais voir l’automne, dans le petit matin,

Quand le ciel s'étonne, de Passy à Pantin.

J’ai jamais vu ça,

J’ai jamais vu ça.

J’voudrais voir l’automne,

L’automne avec toi.

On peut rêver, rêvasser

A c’qu’on aurait voulu être, être,

Mais c’est foutu, c’est classé.

Ce n’est pas plus mal peut-être, être

V’là la fin du jour, geule d’amour.

C’est bientôt la nuit, gueule de nuit.

En robe de lumière,

J’serai à mon affaire, viens.

Après tout, l’automne, dans le petit matin,

Quand le ciel s'étonne, on verra ça demain.

Viens, la ville s’allume

Et Paris s’emplume.

Après tout, l’automne, dans le petit matin,

Qu’est-ce que ça paut faire

Puisqu’on s’aime et c’est bien.

Un amour comme ça,

J’ai jamais vu ça.

J’ai jamais vu ça,

Dieu, que ça m'étonne, tilalala…

J’suis ta souris, gueule de nuit.

Avec toi je vais, je passe, passe.

J’suis ta souris de la nuit.

Viens, j’t’emmène à Montparnasse, nasse.

J’suis ta souris de la nuit,

J’suis ta souris, gueule de nuit.

J’suis ta souris de la nuit,

J’suis ta souris, gueule de nuit

Я мишка, нічний джеул,

А я йду, приходжу, проходжу, проходжу.

Я не з дня, кохане обличчя.

До того ж я з Монпарнасу, нассе.

Не шукай загадки, у мене її немає.

У мене хороший характер, але тобі не треба,

Не штовхаючи бабусю спотиканням, ах.

Так, я міг би, як і ти

Або, як ти, будь круглим, круглим

Але це облаштовано, це засекречено

Тому що Бог давно віддав мені перевагу.

За те, що я маю робити, я не проти.

Ми не можемо це зробити знову, молоді чи ні.

Передай руку,

Рука об руку і приходь.

Я б хотів побачити осінь, рано вранці,

Коли дивується небо

На каналі Сен-Мартен.

Натомість я працюю,

Так я уявляю

Що я бачу падіння, рано вранці

І я здаюся

А я про це мрію, і це добре.

Я ніколи цього не бачив,

Я ніколи цього не бачив.

Я хотів би побачити осінь

Осінь з тобою.

Іноді я думаю про те, ким я міг бути, бути,

Тут, можливо, Гулу, Малібран чи Божественне.

Ах, тридцяті, тридцять один,

Містер речі чи що

Взяв твою чесноту

А у вас була вітрина.

Я б заплатив сам, у своєму таксі,

Веселий світовий тур, світ

І від гір до озер,

Я б станцював це своє коло, раунд

В удаві, в чоботі, в моїй кабіні

А ти, капелюх, капелюх клак,

Ми б пішли.

Давай, шмагай кучера, та й давай!

Прийди побачити осінь, рано вранці,

Коли небо дивує, на каналі Сен-Мартен.

Ні, але ви уявляєте?

Натомість я працюю.

Я б хотів побачити осінь, рано вранці,

Коли небо дивує, від Пассі до Пантіна.

Я ніколи цього не бачив,

Я ніколи цього не бачив.

Я хотів би побачити осінь

Осінь з тобою.

Ми можемо мріяти, мріяти

До того, ким ми хотіли б бути, бути,

Але це облаштовано, це засекречено.

Можливо, це не так вже й погано

Це кінець дня, обличчя кохання.

Вже майже ніч, нічне обличчя.

В одязі світла,

Я буду у своїх справах, приходь.

Адже осінь, рано вранці,

Коли небо дивується, ми побачимо це завтра.

Давай, місто засвітиться

І Париж наповнюється.

Адже осінь, рано вранці,

Що це може зробити

Тому що ми любимо один одного і це добре.

Таке кохання,

Я ніколи цього не бачив.

Я ніколи цього не бачив,

Боже, це мене дивує, Тілалала...

Я твоя мишка, нічник.

З тобою я йду, проходжу, проходжу.

Я твоя мишка ночі.

Ходи, я відвезу тебе на Монпарнас, нассе.

Я твоя мишка ночі,

Я твоя мишка, нічник.

Я твоя мишка ночі,

Я твоя мишка, нічне личко