Sonuncu Səhifə - BADCLAUSE
С переводом

Sonuncu Səhifə - BADCLAUSE

  • Рік виходу: 2019
  • Мова: Азербайджан
  • Тривалість: 10:28

Нижче наведено текст пісні Sonuncu Səhifə , виконавця - BADCLAUSE з перекладом

Текст пісні Sonuncu Səhifə "

Оригінальний текст із перекладом

Sonuncu Səhifə

BADCLAUSE

Оригинальный текст

deyəsən özümdə deyiləm

Sonuncu səhifədəyəm, amma heç bir ümiddə deyiləm

Əvvəl ömür-günün idim, indi könlündə deyiləm

Sənlə ağlaram, amma inan güləsi gündə deyiləm

Qayıdacam hər şeyin əvvəlinə - 2014-ə

O vaxtkı ruh və görkəm öz yerində, yox kölgəm

Əriyib sönmüşəm… qucaqla məni möhkəm

Rədd olub gedək burdan, yoxsa bizi anlamaz bu ölkə

Bu gün qəlbimə yatan hər kəs, sabah gözümdən düşür

Nə qədər uzaq olsaq da, məni həmişə özünlə düşün

Həmişə yanındayam, qulaqcığında, dar anındayam

Geridə bir il qalıb, dörd ildir ki, yollarındayam

Neçə belə 25-lərə, neçə belə 9 dekabr-lara

Neçə belə 19-lara, neçə belə əlvidalara

Qəlbi dağlaram, bir axmağam, şeirlər ərmağan

Məhv olmuşam artıq, güc yoxdur namə yazmağa

Mahnılar kömək deyil, nə şeir dəftəri

Canımı alan misralar, məlhəmi qırıq qəlblərin

Bir vərəq üstündə min bir ürəyə çarə tapan mən

Bu gün tənha qalmışam və hislərim qəfəsdədir

Zibil... dolmuşam yenə

Yazıb qəlbi boşaldıram, ruhu boğmuşam qəmə

Mən nifrətə yaraşan hər hissi borcluyam sənə

Bəlkə də, bir gün unuda bilərəm səni, yoxlayam gərək

Ölümə atdığım ilk addım sənə aşiq olmaq idi

İkinci addımda özgələrini sən saymağı bildim

Ən böyük arzum nə vaxtsa şair olmaq idi

Şair oldum, qaldı şeirə layiq olmaq indi

Demə ki, "səni sevə bilmirəm", necə yəni "narahat olma mənə görə"

Mən itirdiyim hisləri geri qaytarmışdım sənə görə

Aramızı vuran hər bir kəs aramızdaymış sən demə

Özgəsi gözlərini silməsin, ağlasan mənə görə

Birtəhərdi məni görən, dərd olurdu hər ağlamağım

Səsinə möhtac olmuşam, susmağınsa güldən ağır

Bir əldə çaxır, o biri əldə qələm, vərəq darmadağın

Bircə qalan qəlbim idi, onu da məndən aldın axır

sonuna çatır başladığımız hər yol

İndi qırılıb qol qanadım, sənsə məlhəmimə dərd ol

Qopar məni bu boz şəhərdən, apar ruhu qürbətə

Üzümü güldür ayaq açıb qaçsın bu kədər qəflətən

Mən zəhərə şərbətəm, sən isti ürəyə soyuq yağış

Mən günəşdə zülmətəm, sən aylı gecədə yuxuma qarış

Əlinə kimsə toxunmamış, qayıt gəl ki, bir qocalaq

Bu atəş səmaya qalxmamış, səpdin kül ocağa

Qəlbim həminki bədbindi, baxmadı xoş gün dadına

Göz yaşıyla doğulan ümidi, dəfn edirəm külqabına

Bəlkə, səni bağışlamaqçün ikinci bir üz tapılar

Özünü görməyə həsrətəm deyə şəklinə gül uzadıram

Dedi ki, tale ayırsa bizi, qara bəxtimi süz yazına

Sənə qismət olan məhəbbət, dərddir yüz qadına

Şeirlərimi düz saçına, bir gün ölsə bədahətim

Onsuz bu sərxoş halım, cana min bir bəla gətirib

Hər gün ayrı içki masası, hər gün ayrı təbəssüm

Hər gün ayrı sifət görürəm, hər gün ağrı və hər gün

Ayrı bir hala düşürəm, ayıla bilmirəm heç səhəri gün

Bütün olanlar isə cəmi bir-iki rumka zəhərçün

Özümə hakim ola bilmirəm, özü də sanki rola girmişəm

Nifrət edirəm özümə, necə belə məhv ola bilmişəm?

Yazmaq istəyirəm, fikir bir yerə cəmlənmir

Ağ vərəqdə yoxa çıxıram və gedən nəfəs gəlmir

Nə qazanmaq, nə itirməyə dəyməz heç kimi

Kibirlə məhəbbət eyni qəlbdədirsə, keçməz heç kinin

Heç vaxt... gələcəyim olaraq gördüyüm biri

Bu gün gözümün önünə gəlir keçmişim kimi

Adına sətir düzdüyüm bəndimə kin bəsləyir indidən

İlk görüşdə aşiq olub nifrət edir ikincidə

Ömür relsləri üstündə son qatar mən, ilki sən

Sən də çıxıb getsən əgər bu göz yaşımı kim silər?

Çox tez böyüdüm, ağrılar keçəcək sandım

Səni silməyə çalışır, gəlib həyatıma girən hər qadın

Dünən ümid paylayan, sabah eşq dinlənər yardım

Edənin olmaz onda ömürdən gün dilənər saatın

Bu gün yaxşı ki, varam, amma sabah olmasam nə olacaq?

Yolumu gözləsən də, gözlərində nəm çoxalacaq, o dolacaq

Onda gedəsi yerin olmaz, ölsən də ömür heç olar

İnan ki, üzr istəməkçün belə həqiqətən gec olar

Xoş gəlsə də hər dəfəsində üzünü görmək

Səndən uzaq durub, gündə birinin açardım örpəyin

Qırardım bütün qəlbləri, sən olardım mən

Onda bilərdin ki, nə deməkdir sevilmədən ölmək

Hələ də bilmirəm ki, doğrun hansı, yalanın hansı

Hər sözünü həqiqət sayıb, yanaşmadım müəamma ilə

Yox əgər yanılıramsa, yaxşı onda durub izah elə

Hansı cəhənnəmdədir bəs xəyalını qurduğumuz ailə?

Dolur risalə, qəmlə sonu

Səhvən itirdim ömrümün yeddi ayını sənlə olub

Böyük sevgimiz var idi, məhv elədin qəsdən onu

Halbuki unuda bilərdin, aramızda hər nə olub

Yenidən gəlmişəm bax həmin ünvana qızılgül dərib

Adını soyuqluq qoyub axtarmadın düz on gün məni

Hətta xəyanət etdiyimi düşünüb üzümə gülmədin

Axı incidə bilməzdim onun-bunun qızı üçün səni

Yox uzun müddətim, qarışacam izsiz qeybə

Məni tanıya bilmədin, kibir-kinsizəm, siz deyiləm

Sənsizliyi yaşasam belə, mənliksiz deyiləm

Düzü hər kəsdən məhrumam, amma heç kimsiz deyiləm

Uzaqda bəzi dost dediklərin

Fağırın süfrəsinə, ac qarına gedir tox dediklərin

Eyib bir az səndədir ki, sənə nankor dediklərin

Kar-kor eşitmədin, nə görmədin, nə pox yediklərin

Yenə həminki gün olsaydı, güzəran olsaydı

Ağarza kimi qardaş, şeir gözlü gözəl yar olsaydı

Səbəbsiz getdilər, kimləri ki, mən ailəm saydım

Artıq intihar eləmişdin, yerimdə sən olsaydın

Əvvəl sevgidən yazırdım, indi şeirim əsəbdən

Əvvəl məni pis edən şeylərə, indi sevinirəm hərdən

Dəyişirəm əldən-əldə dolandıqca sevgi-məhəbbət

Ürək elə hey deyir ki, hər axşam-səhər içib zəhərlən

Özündən uzaqlaş bir az, kim qalacaq sənlə?

Düşün, sənlə olan gün gələcək köz basacaq qəlbə

Sonda unudulacaqsan və bircə hiss qalacaq səndə

Ki, sevməyə dəyməz heç kimi eşqin sanaraq həm də

Heç kim səndən biri deyil, hər kəs özgədir

Və illər ötüb keçdi, kül oldum altında közlərin

Gözlərim yolunda qaldı, yox dəvası özləmin

Ən çox özüm üçün darıxıram, inan, boşdur özgəsi

Bəlkə, bir-iki söz bəsimdi, görənə qədər kölgəsin

Məni tərk edən kəslərin, dönməyə yoxmuş öhdəsi

Vicdansız valideyn kimi özgə qapıya atar körpəsin

Bu qədər kor ola bilməz insan ki, övladını görməsin

Mən nə qəddarlıqlar gördüm, nə yalanlar gördüm

Dost ölən vaxtı, vecsiz olub sağ olanlar gördüm

Bir qıza görə artistlik edən nə oğlanlar gördüm

Kiçik dərəyə rast gələndə dağ olanlar gördüm

Heyif, bir az insafsızam, bir az mərhəmətsizəm

Baş daşa dəymir, gəlmədən qəm dizə və fərsizəm

Aydındır mən qədər sizə tənhalıqlar, çünki bəzən

Eşqi yaşamaq üçün bəs eləmirdi bir nəfər bizə

Bu qədər yorulmazdı qələm, hər kəsə xətt çəkə bilsə

Birgə güldüyüm dostlarımla bir dərd çəkə bilsəm

Özümdən uzaqlaşmaram, düzələrəm onda yol tapıb

Nə yaxşılığım vardısa haram elədi köhnə dostlarım

Ən başından səhv məndə idi, günah məndə

Ağladığımı görməyənə gözüm gələr, quraq əlbət

Ruhuma ağrı verir, çoxdandır bu sual məndə

Haqqımı niyə tapdaladı və niyə incidi Sura məndən?

Mən o qızı sənətçi eləyib əl işlərinə kömək edəcəkdim

İçimdə kin yox idi, vallah, təkcə kömək edəcəkdim

Necə düşünə bilmişdi, bunları nəyəsə görə edəcəyimi

Axı heç kimi yox idi, ona etməyib kimə edəcəkdim?

Arada sevgi qırağa, halal zəhmətimi yerə vurdu

Bilmədim 5 ay sonra məni egosuna kölə edəcəyini

Məhşur olmaq istəyirdin, istədiyin yerdəsən

Və bunun təşəkkürünü heç kimə yox mənə edəcəkdin

Evinə pul qazanmaq üçün fağır qalmışdı aralarda

Studiyaya gətirdim səni yığıb toyxanalardan

Ki, qazan əlin-ayağın təmiz, axı nə işin var oralarda?

nəysə, arada keç buralardan

sənsiz keçir iyirmibeşlərim

Unutdun hər şeyin olan adamı saydın indi heç nəyin

Ruhunu kinlə bəsləyib məhv edə bildin hər şeyi

Arada hörmət qaldı gözlədin onun da itməyin

O vaxtkı kimi durğunuq hələ də, tənha çaylar kimiyik

Qış günündə çıxan günəş, yayda yanvar kimiyik

Bir vaxt aldığımız hər nəfəsdə bir yerdəyik

İndi tamam yad insanlar kimiyik

Xeyli günahkar idin deyə, mən sayırdım hər nazın eyib

Ürək keçir həmin küçədən, ayaqlarım razı deyil

Sevgi sanırdım intahası deyil, eşqə ən azı heyif

Yüzdən biri qalır sənlə “yanındayam”-ı hamısı deyir

baxışlarıma qəm çökür hərdən

Ayaq izləri seçildi gözlərimdən nəm çəkiləndə

Səni bircə gün görməyəndə, nə qədər çox darıxırdım

Beş aydır danışmırıq, gör ki, indi nələr çəkirəm mən

Bəlkə də, bu həsrətimə əlacdı bir səs

Hələ də yolunu gözləyir həyəcanla, təlaşlı bir kəs

Nə vaxtsa keçər canımın ağrısı, amma sağalmır hislər

Bütün doğrularımızı öldürdü ən adi bir səhv

Dama-dama gölməçə oldum, tüstüyə satıb gül iyini

Aylardır közərdiyim ocaqda, daha təkcə kül idim

Həmişə yanımda olduğunu düşündüyüm biri var idi

Onun da son danışığı başqa cür idi

Heyif… süzülür qəm sətirə

Gördüyüm hər insafsızı nədənsə sənə bənzədirəm

Çatdın axır məqsədinə, səni qəm, məni yadlar aldı

Bu qədər yaxşılıqlar edib, pis biri kimi yadda qaldım

bir ümid çırağım sönürdü hər gün

İçkinin təsiriylə başqa birinə dönürdüm hər gün

Həminki adam ola bilmərəm artıq

Sizin yaşadığınız şeirlərdə mən ölürdüm hər gün

Məni boğur bu şəhər, bu insanlar

Məni yorur bu şeir, bu misralar

Gedirəm bir sabah qayıtmamaq ümidiylə

Gedirəm, əlvida, əlvida, sevgiylə

Məni boğur bu şəhər, bu insanlar

Məni yorur bu şeir, bu misralar

Gedirəm bir sabah qayıtmamaq ümidiylə

Gedirəm, əlvida, əlvida, sevgiylə

Məni boğur bu şəhər, bu insanlar

Məni yorur bu şeir, bu misralar

Gedirəm, bir sabah qayıtmamaq ümidiylə

Məni boğur bu şəhər, bu insanlar

Məni yorur bu şeir, bu misralar

Gedirəm, əlvida, əlvida, sevgiylə

Перевод песни

Я не схожий на себе

Я на останній сторінці, але не покладаю надії

Раніше я був у твоєму житті, тепер мене немає в твоєму серці

Я плачу разом з тобою, але повір мені, я не щаслива

Повернуся до початку всього - 2014 року

Дух і зовнішність того часу на своєму місці, а не моя тінь

Я тану... обійми мене міцно

Забираймося звідси, інакше ця країна нас не зрозуміє

Кожен, хто сьогодні лежить у моєму серці, завтра пропаде з очей

Як би далеко ми не були, завжди думай про мене з тобою

Я завжди з тобою, на твоєму вусі, в скрутну хвилину

Я вже чотири роки в дорозі, залишився рік

Скільки за 25, скільки за 9 грудня

Скільки 19, скільки прощань

Моє серце - гори, я дурень, я не люблю віршів

Я вже спустошений, не маю сили написати листа

Пісні не допоможуть, ні поетична книга

Вірші, які забирають моє життя, мазь ваших розбитих сердець

Я той, хто знайшов рішення для тисячі і одного серця на аркуші паперу

Сьогодні я самотній, і мої почуття закриті

Сміття... Я знову ситий

Пишу й спустошую серце, душу задушив

Я завдячую тобі кожним почуттям, гідним ненависті

Можливо, одного дня я зможу тебе забути, я повинен перевірити

Першим кроком, який я зробив назустріч смерті, було закохатись у тебе

На другому кроці я навчився рахувати інших

Найбільшою моєю мрією було колись стати поетом

Я став поетом, тепер я маю бути гідним поезії

Не кажи "я не можу тебе любити", як щодо "не хвилюйся за мене"

Я повернув почуття, які втратив через тебе

Не кажіть, що всі, хто б'є між нами, є серед нас

Не витирай очі, якщо плачеш через мене

Кожного разу, коли я плакала, мені було боляче бачити мене

Мені потрібен твій голос, але твоє мовчання важче квітів

В одній руці олівець, в іншій ручка, зім’ята сторінка

Єдине, що залишилося, це моє серце, і ти забрав його в мене

кожен шлях, який ми починаємо, закінчується

Тепер моя рука зламана і кровоточить, а ти — біль у моєму мазі

Забери мене з цього сірого міста, забери мою душу за кордон

Зроби моє обличчя посмішним і нехай цей смуток раптово втече

Я сироп для отрути, ти холодний дощ для гарячого серця

Я темрява на сонці, ти уві сні в місячній ночі

Ніхто не торкався твоєї руки, повертайся і будь старим

Перш ніж цей вогонь піднявся до неба, ви розсипали попіл у вогнище

Моє серце було песимістично, воно не чекало доброго дня

Народжену зі сльозами надію я ховаю в попільничці

Можливо, знайдеться друге обличчя, щоб пробачити вас

Я простягаю квітку до її фотографії, тому що хочу побачити її

Сказав, що якщо доля нас розлучить, напиши мою чорну удачу

Кохання, яке судилося тобі, — біль для ста жінок

Мої вірші прямо йому в волосся, якщо він одного дня помре, моя імпровізація

Без нього мій п'яний стан приніс моїй душі тисячу бід

Щодня інший столик із напоями, щодня інша посмішка

Кожен день я бачу інше обличчя, кожен день біль і кожен день

Я розвалююся, наступного ранку не можу прокинутися

Усі вони труяться лише за один-два румки

Я не можу себе контролювати, я ніби в ролі

Я ненавиджу себе, як я міг бути таким знищеним?

Хочеться писати, думка не зосереджується в одному місці

Я зникаю в білому аркуші, а вихідний подих не приходить

Ніхто не вартий того, щоб отримати або втратити

Якщо гордість і любов в одному серці, ніщо не може перетнутися

Ніколи... той, який я бачу своїм майбутнім

Сьогоднішній день постає перед моїми очима, як моє минуле

Відтепер у нього образа на мою маму, на ім’я якої я написав рядок

Він закохується на першому побаченні і ненавидить на другому

Я останній поїзд на коліях життя, ти перший

Якщо ти підеш, хто мені сльози витре?

Я дуже швидко виріс, думав, що біль пройде

Кожна жінка, яка з’являється в моєму житті, намагається стерти тебе

Допомагаючи поширювати надію вчора, любити слухати, щоб допомогти завтра

Якщо ви цього не зробите, то будете випрошувати дні зі свого життя

Добре, що я сьогодні тут, а якщо завтра мене не буде?

Навіть якщо ти чекаєш моєї дороги, вологи в твоїх очах стане більше, воно наповниться

Тоді вам не буде куди подітися, навіть якщо ви помрете, життя буде ніщо

Повірте, вибачитися дійсно вже пізно

Приємно бачити твоє обличчя кожного разу

Я б тримався подалі від вас і відкрив би по одній на день

Я б розбив усі серця, я був би тобою

Тоді б ти знав, що означає померти нелюбом

Я досі не знаю, що правда, а що брехня

Я сприймав кожне слово як правду і не підходив до нього з головоломкою

Або якщо я не правий, то зупиніться і поясніть

В якому пеклі сім'я, про яку ми мріємо?

Повний трактат, сумний кінець

Я випадково втратив сім місяців свого життя з тобою

У нас було велике кохання, ти його знищив навмисно

Проте можна було забути все, що між нами було

Я знову прийшов, подивіться на ту адресу

Ти називав мене холодним і не шукав мене десять днів

Ти навіть не посміявся наді мною, вважаючи, що я обманюю

Зрештою, я не міг зробити тобі боляче заради його дочки

Ні, я збираюся зникнути безслідно надовго

Ти не міг мене впізнати, я зарозуміла, а не ти

Навіть якщо я живу без тебе, я не без себе

Правда, я позбавлений усіх, але я не без нікого

Ви кажете, що деякі друзі далеко

Те, що ти кажеш, йде на стіл бідних, на голодний шлунок

Вам трохи соромно, що ви невдячні

Не чув, не бачив, не їв

Якби це був той самий день знову, якби він проходив

Якби був такий брат, як Агарза, прекрасний брат із поетичними очима

Вони пішли без причини, яких я вважав своєю сім'єю

Ти б уже покінчив життя самогубством, якби був на моєму місці

Раніше я писав із любові, тепер вірші – зі злості

Речі, які раніше змушували мене почуватися погано, тепер я іноді щасливий

Переходжу з рук в руки, люблю-люблю

Серце підказує пити і отруїтися кожного ранку і вечора

Відійди трохи від себе, хто залишиться з тобою?

Подумай, день з тобою спалить серце

Зрештою про вас забудуть і у вас залишиться лише одне почуття

Що не варто любити, думаючи, що це любов

Ніхто не один з вас, кожен чужий

І минули роки, став я попелом під припіком

Мої очі залишалися на шляху, але я пропустив засіб

Я найбільше сумую за собою, повір мені, це пусто

Можливо, достатньо одного-двох слів, поки ви це не побачите

Ті, хто пішов від мене, не зобов'язані повертатися

Ви, як нечесні батьки, викидаєте дитину

Людина не може бути настільки сліпою, щоб не бачити свою дитину

Я не бачив жодної жорстокості, я не бачив жодної брехні

Коли помер друг, я побачив тих, хто був живий і байдужий

Я бачив хлопців, які поводяться як художники для дівчини

Коли я наткнувся на маленький струмок, я побачив якісь гори

На жаль, я трохи несправедливий, трохи нещадний

Голова об камінь не б'є, Я без горя на колінах

Зрозуміло, що іноді через мене тобі самотньо

Однієї людини мало, щоб ми жили в любові

Ручка не так би втомлювалась, якби могла провести риску для всіх

Якщо я можу страждати з друзями, з якими я сміюся

Я від себе не піду, якщо виправлю, то воно знайде вихід

Що б я не мав, мої старі друзі зробили це харамом

Це була моя вина з самого початку, моя вина

Якщо ти не бачиш, як я плачу, мені, звичайно, шкода

Душа болить, це питання у мене давно

Чому він потоптав мої права і чому Сура образився на мене?

Я б з тієї дівчини зробив художницю і допоміг би їй з рукоділлям

У мене не було образ, я лише збирався допомогти

Як він міг подумати, що я зроблю це заради чогось?

Адже не було нікого, а якби я йому не зробила, то кому б?

Тим часом любов зламалася, і моя халяльна праця впала на землю

Я не знала, що через 5 місяців він зробить мене рабом свого его

Ти хотів бути знаменитим, ти там, де хочеш бути

І ви б подякували мені за це

Тим часом йому довелося сидіти вдома, щоб заробити гроші

Я привіз тебе в майстерню і забрав з весільних залів

Щоб руки і ноги чисті, що ти там робиш?

У будь-якому випадку зупиніться

без тебе мої двадцять п'ять

Ви забули порахувати людину, яка має все, тепер у вас немає нічого

Ви можете знищити все, живлячи свою душу ненавистю

Ти чекав поваги, не втрачай її

Ми ще застійні, як тоді, як самотні ріки

Ми схожі на схід сонця в зимовий день і січень влітку

Ми разом у кожному подиху

Тепер ми як чужі

Оскільки ти був дуже винний, я порахував кожен твій флірт

Серце тією вулицею ходить, ноги не ситі

Я думав, що кохання — це не кохання, але принаймні кохання

Залишається сто, всі кажуть «Я з тобою».

Іноді мої очі наповнюються сумом

Сліди виділялися, коли мої очі прибрали вологу

Коли я не бачив тебе жодного дня, як сильно я сумував за тобою

Ми не спілкувалися п'ять місяців, подивіться, що я зараз переживаю

Мабуть, це чудовий голос для моєї туги

Він все ще з нетерпінням чекає своєї дороги

Коли-небудь біль душі мине, але почуття не загояться

Звичайна помилка вбила всі наші істини

Я став калюжею, що продає запах квітів, щоб курити

Я був лише попелом у печі, де горів місяцями

Був хтось, я думав, що завжди поруч зі мною

Його остання промова була іншою

На жаль... смуток фільтрується в рядку

Чомусь я виглядаю як ти для кожної нечесної людини, яку бачу

Ти досяг своєї кінцевої мети, тебе взяло горе, а мене взяли чужі люди

Я зробив стільки добрих справ, а мене запам’ятали як погану людину

лампа надії гасала щодня

Кожен день я перетворювався на когось іншого під дією алкоголю

Я більше не можу бути цією людиною

Я вмирала кожен день у твоїх віршах

Мене душить це місто, ці люди

Мені набрид цей вірш, ці вірші

Йду в надії, що завтра не повернуся

Я йду, до побачення, до побачення, з любов'ю

Мене душить це місто, ці люди

Мені набрид цей вірш, ці вірші

Йду в надії, що завтра не повернуся

Я йду, до побачення, до побачення, з любов'ю

Мене душить це місто, ці люди

Мені набрид цей вірш, ці вірші

Я йду, сподіваючись, що одного дня не повернуся

Мене душить це місто, ці люди

Мені набрид цей вірш, ці вірші

Я йду, до побачення, до побачення, з любов'ю

2+ мільйони текстів

Пісень різними мовами

Переклади

Якісні переклади всіма мовами

Швидкий пошук

Знаходьте потрібні тексти за секунди