Аксиомы - Атморави

Так и не заметил, как растаял туман

видимо утратив дар хватать на лету

я разбитной бедуин и мой караван

идет из любви в пустоту

Кажется я помню твой отчаянный шаг

холод твоих рук и твое время взаймы

время, между прочим, был всегда наш вежливый враг,

но с ним никак не выйграть войны

Эй давай запевай, нечего себя жалеть

мы прошли через воду

так пройдем сквозь бумагу и жесть

эй, давай не ленись, эй давай двигай за мной

пока рожь высока и пока клевер живой

Так і не помітив, як розтанув туман

мабуть втративши дар хапати на льоту

я розбитий бедуїн і мій караван

йде з любові в пустоту

Здається я пам'ятаю твій відчайдушний крок

холод твоїх рук і твій час у борг

час, між іншим, був завжди наш ввічливий ворог,

але з ним ніяк не виграти війни

Ей давай співай, нічого себе шкодувати

ми пройшли через воду

так пройдемо крізь папір і жесть

ей, давай не лінуйся, ей давай рухай за мною

поки жито високе і поки конюшина жива