Чертополох - Атморави

Я похож на тех, кому нечего терять

И еще на тех, кому ни дать и ни взять

и все те слова, что рождаются во мне

никому не нужны ни в любви и не на войне

у меня в руке сломанный ключ

вокруг меня лишь тени от туч

они не подарят мне ни капли дождя

ибо я не человек, а — пародия

увы, но ничем иным стать пока я не смог

медленный выдох медленный вдох

я чертополох

этот диагноз ни хорош и ни плох

аз езьм чертополох

я не умею так легко находить

тихую заводь, проявляя в ней прыть

мне говорят будто иначе нельзя

и что я не человек, а пародия

увы, но ничем иным стать пока я не смог

медленный выдох медленный вдох

я чертополох

этот диагноз ни хорош и ни плох

аз езьм чертополох

я был за горами, был за рекой

и вот к своей маме я вернулся домой,

а она говорит: «мы тебе не семья

мы люди как люди, ты — аномалия

ох мама прости, но другим стать я не смог

медленный выдох медленный вдох

я чертополох

этот диагноз ни хорош и ни плох

аз езьм чертополох

Я схожий на тих, кому нічого втрачати

І ще на тих, кому не дати і не взяти

і всі ті слова, що народжуються в мені

нікому не потрібні ні в любові і не на війні

у мені в руці зламаний ключ

навколо мене лише тіні від хмар

вони не подарують мені жодної краплі дощу

бо я не людина, а — пародія

на жаль, але нічим іншим стати поки що я не зміг

повільний видих повільний вдих

я чертополох

цей діагноз ні гарний і ні поганий

азьзьм будяко

я не вмію так легко знаходити

тиху заплаву, проявляючи в ній спритність

мені кажуть ніби інакше не можна

і що я не людина, а пародія

на жаль, але нічим іншим стати поки що я не зміг

повільний видих повільний вдих

я чертополох

цей діагноз ні гарний і ні поганий

азьзьм будяко

я був за горами, був за рікою

і ось до своєї мами я вернувся додому,

а вона каже: «ми тобі не сім'я

ми люди як люди, ти — аномалія

ох мама вибач, але іншим стати я не зміг

повільний видих повільний вдих

я чертополох

цей діагноз ні гарний і ні поганий

азьзьм будяко