Город - Атморави

я приеду в город под серым небом,

где я так долго жил

и где я так долго не был.

город серых домов и желтых трамваев,

где дети по-прежнему в войну играют

я нашел свою песню между стен этого монстра

мне здесь было темно, неуютно, больно, непросто

здесь топтали каблуками лепестки моего юного сердца

называли чудаком, дураком, иноверцем

Покой чужой земли мне не заменит болота твои

твой дождь и шум твоих тополей,

что шепчут мне вперед-вперед, смелей-смелей!

я приеду в город, где я был рожден,

где я с этим телом был обручен,

где я был обучен движеньям любви

и был подвержен вспышкам ненависти

я хочу проитись по пустынным дорожкам парка

я хочу беседовать при свете свечи огарка

наслаждаться тишиной метро переходов

предугадывая частоту смертельных исходов

Покой чужой земли мне не заменит болота твои

твой дождь и твой снегопад,

что шепчут мне вперед-вперед, ни шагу назад!

я приїду в місто під сірим небом,

де я так довго жив

і де я так довго не був.

місто сірих будинків та жовтих трамваїв,

де діти, як і раніше, у війну грають

я знайшов свою пісню між стінами цього монстра

мені тут було темно, незатишно, боляче, непросто

тут топтали підборами пелюстки мого юного серця

називали диваком, дурнем, іновірцем

Спокій чужої землі мені не замінить болота твої

твій дощ і шум твоїх тополь,

що шепочуть мені вперед-вперед, сміливіше!

я приїду в місто, де я був народжений,

де я з цим тілом був заручений,

де я був навчений рухам любові

і був схильний до спалахів ненависті

я хочу проїтися по пустинних доріжках парку

я хочу розмовляти при світлі свічки недогарка

насолоджуватися тишею метро переходів

передбачаючи частоту смертельних наслідків

Спокій чужої землі мені не замінить болота твої

твій дощ і твій снігопад,

що шепочуть мені вперед-вперед, ні кроку назад!