Сова - Атморави

Поздней ночью в переулке пустынно,

На перекрёстках вхолостую горят светофоры.

Ты с этой ночью похоже на ты,

И ты ныряешь в неё, а не прячешь за шторы.

Первое время было не по себе,

Но вскоре ты поняла, что нечего здесь бояться.

Твои глаза привыкли различать в темноте

Кого уничтожать и кому улыбаться.

Поздней ночью как-то легче дышать,

Перебинтовывая раны ежедневных побоев.

Пробуя себя хотя бы тем удержать,

Что, если тебе трудно, то ты этого стоишь.

Часто выпадает изумительный снег…

Не обращая ни малейшего вниманья на дождь,

Ты уже готова рискнуть на побег

Из города, в котором дальше жить тебе тошно.

Поздней ночью в переулке пустынно,

На перекрёстках вхолостую горят светофоры.

Ты с этой ночью похоже на ты,

И ничего не повесь — ты запускаешь моторы.

Пізньої ночі в провулку пустельно,

На перехрестях вхолосту горять світлофори.

Ти з цієї ночі схоже на ти,

І ти пірнаєш у  неї, а не ховаєш за штори.

Спочатку було не по собі,

Але незабаром ти зрозуміла, що нічого тут боятися.

Твої очі звикли розрізняти в темряві

Кого знищувати і кому посміхатися.

Пізньої ночі якось легше дихати,

Перебинтовуючи рани щоденних побоїв.

Пробуючи себе хоча б тим утримати,

Що, якщо тобі важко, то ти цього стоїш.

Часто випадає дивовижний сніг.

Не звертаючи найменшої уваги на дощ,

Ти вже готова ризикнути на втечу

З міста, в якому далі жити тобі нудно.

Пізньої ночі в провулку пустельно,

На перехрестях вхолосту горять світлофори.

Ти з цієї ночі схоже на ти,

І нічого не повесь — ти запускаєш мотори.