На ощупь - Атморави

Я утрачу покой

спотыкаясь о камни

Побегу за тобой

пробираясь сквозь

двери и ставни

У меня на пути

фараоны и саркофаги

Прочь из заперти

алюминия и бумаги

К несчастью свет луны недостаточно смел,

А при свете дня я твой след найти не успел

Иду на ощупь, иду впотьмах, иду до боли

в телефонных узлах

Я утрачу покой разрывая паутину

полечу за тобой сквозь безмолвие льда,

сквозь серу и глину

у меня на пути гаммы и эфемериды

мое сердце лети

я с тобой заодно лишь не подаю виду

К несчастью свет луны недостаточно смел,

А при свете дня я твой след найти не успел

Иду на ощупь, иду впотьмах, иду до боли

в телефонных узлах

Я втрачу спокій

спотикаючись про камені

Втечу за тобою

пробираючись крізь

двері та камені

У мене на шляху

фараони та саркофаги

Геть із замкнення

алюмінію та папери

На нещастя світло місяця недостатньо сміливе,

А при світлі дня я твій слід знайти не встиг

Йду навпомацки, йду в пітьмі, йду до болю

у телефонних вузлах

Я втрачу спокій розриваючи павутину

полечу за тобою крізь безмовність льоду,

крізь сірку та глину

у мені на шляху гами та ефемериди

моє серце лети

я з тобою заодно лише не подаю виду

На нещастя світло місяця недостатньо сміливе,

А при світлі дня я твій слід знайти не встиг

Йду навпомацки, йду в пітьмі, йду до болю

у телефонних вузлах