Todo Lo Que No Te Dije Antes - Antonio Orozco

No me voy a cansar de decirte,

no me voy a cansar de pedirte,

todo lo que no te pidió nadie.

Todo lo que no te dijo nadie,

No me voy a cansar.

Que no me duermo, si no estás.

Que no respiro, si te vas.

Que cada noche encuentro mi paz al verte.

Y los dos besos que me diste ayer,

los he guardado y hoy los bordaré.

Para que sepas, que nunca me cansaré de decirte,

todo aquello, que jamás te dijo nadie.

De perderme, en cada beso, por el hecho de encontrarte.

De escucharte, cada noche, como nunca lo hizo nadie.

De vestirme, con tus recuerdos, por el miedo de olvidarte.

No me voy a cansar de buscarte.

No me voy a cansar de entregarme.

Todo lo que no te buscó nadie.

Todo lo que no se entregó nadie,

no me voy a cansar.

Que no sonrío, si no estás.

Que no me entiendo, si te vas.

Que cada noche el verso es saber que vuelves.

Cada abrazo que me diste ayer,

los he guardado y hoy los perderé.

Para que sepas, que nunca me cansaré de decirte,

todo aquello, que jamás te dijo nadie.

De perderme en cada beso, por el hecho de encontrarte.

De escucharte, cada noche, como nunca lo hizo nadie.

De vestirme con tus recuerdos, por el miedo de olvidarte.

Las tormentas que hablan momentos de espera,

Un reloj y una vela.

Por decirte, todo aquello, que jamás te dijo nadie.

De perderme, en cada beso, por el hecho de encontrarme.

De escucharte, cada noche, como nunca lo hizo nadie.

De vestirme, con tus recuerdos, por el miedo de olvidarte.

Я не втомлюся говорити тобі,

Я не втомлюся питати тебе,

все те, про що ніхто не просив.

Все, що тобі ніхто не сказав,

Я не збираюся втомлюватися.

Щоб я не сплю, якщо ти ні.

Що я не дихаю, якщо ти підеш.

Що кожну ніч я знаходжу свій спокій, коли бачу тебе.

І два поцілунки, які ти подарував мені вчора,

Я їх зберегла і сьогодні буду вишивати.

Тож ти знаєш, що я ніколи не втомлюся тобі говорити,

все те, чого тобі ніхто ніколи не розповідав.

Втратити себе, в кожному поцілунку, за те, що знайшов тебе.

Слухати тебе щовечора, як ніхто ніколи.

Одягнути себе, з вашими спогадами, через страх забути вас.

Я не втомлюся шукати тебе.

Я не втомлюся віддавати себе.

Все, що тебе ніхто не шукав.

Все, що ніхто не дав,

Я не збираюся втомлюватися.

Щоб я не посміхався, якщо ти ні.

Що я сам не розумію, якщо ти підеш.

Що кожного вечора вірш, щоб знати, що ти повертаєшся.

Кожне, що ти обійняв мене вчора,

Я зберіг їх і сьогодні втрачу.

Тож ти знаєш, що я ніколи не втомлюся тобі говорити,

все те, чого тобі ніхто ніколи не розповідав.

Втратити себе в кожному поцілунку, за те, що знайшов тебе.

Слухати тебе щовечора, як ніхто ніколи.

Одягнутися твоїми спогадами через страх тебе забути.

Бурі, що говорять про хвилини очікування,

Годинник і свічка.

За те, що розповіла тобі все те, чого тобі ніхто ніколи не казав.

Втратити себе, в кожному поцілунку, заради того, щоб знайти себе.

Слухати тебе щовечора, як ніхто ніколи.

Одягнути себе, з вашими спогадами, через страх забути вас.