Por Pedir Pedí - Antonio Orozco, Mario Domm

Hoy pedí prestada una libreta donde escribir

Para decir: «Pedir»

Pedí palabras que aún no estaban inventadas

Para tocar pedir

Las manos que saque de entre dos aguas

La voz del que en la isla nos callaba

Pedí el atrevimiento de una loca y por pedir, pedí, pedí

Que nadie como yo entienda tus maneras cuando hablen

Ni sepa más que yo de tus detalles

Que tu único consuelo sea mirarme

Y que sepas de una vez que antes que nadie

Yo soy el prisionero de tus carnes

Y por pedir, pedí

Pedí la fe del que rezaba

El amor de aquel que no olvidaba

Pedí el valor, del que solo le queda esperanza

Pedí la gloria del que espera en las trincheras

Para llorar, pedí

La lagrima que inunda los desiertos

La tinta de Antonio Gala

Pedí el recibimiento de mi almohada

Y por pedir, pedí, pedí

Que nadie como yo entienda tus maneras cuando hablen

Ni sepa más que yo de tus detalles

Que tu único consuelo sea mirarme

Y que sepas de una vez que antes que nadie

Yo soy el prisionero de tus carnes

Y por pedir, pedí

Por pedir, pedí

¡No!

Y nadie (Nadie) entienda tus maneras cuando hablen

Ni sepa más que yo de tus detalles

Que tu único consuelo sea mirarme

Y que sepas de una vez que antes que nadie

Yo soy el prisionero de tus carnes

Y por pedir, pedí

Сьогодні я позичив зошит, щоб писати

Сказати: «Запитай»

Я попросив слова, які ще не придумані

грати запитай

Руки, які я витягаю з-поміж двох вод

Голос того, хто замовкнув нас на острові

Я просив нахабства божевільної жінки і за те, що запитав, я просив, я просив

Нехай ніхто, як я, не розуміє твої шляхи, коли вони говорять

Я навіть не знаю більше про ваші дані, ніж я

Нехай єдиною втіхою буде дивитися на мене

І що ти знаєш це раз і назавжди раніше за всіх

Я в'язень вашого м'яса

І я запитав

Я просив віри того, хто молився

Кохання того, хто не забув

Я просив мужності, від якої залишається лише надія

Я просив слави того, хто чекає в окопах

Щоб плакати, я попросила

Сльоза, що заливає пустелі

Чорнило Антоніо Гали

Я попросив отримати мою подушку

А за те, що запитав, я просив, я запитав

Нехай ніхто, як я, не розуміє твої шляхи, коли вони говорять

Я навіть не знаю більше про ваші дані, ніж я

Нехай єдиною втіхою буде дивитися на мене

І що ти знаєш це раз і назавжди раніше за всіх

Я в'язень вашого м'яса

І я запитав

за питання, я запитав

Не!

І ніхто (Ніхто) не розуміє твоїх способів, коли вони говорять

Я навіть не знаю більше про ваші дані, ніж я

Нехай єдиною втіхою буде дивитися на мене

І що ти знаєш це раз і назавжди раніше за всіх

Я в'язень вашого м'яса

І я запитав