Цветок на льду - Анита Цой

Время бьется в твой висок,

Как плещет в песок волна.

И ладонь как лепесток

Дрожит от дыханья сна.

В тех краях, где ты теперь

Возможно, царит покой,

Но туда закрыта дверь,

А ключ ты забрал с собой.

Из-за, призраком любви к рассвету,

Ты летишь, как гончий пес по следу.

Припев:

Ты — цветок на льду,

Солнце без лучей.

Бог свечу задул,

Ей не быть ничьей.

Чья-то тень мелькнет в окне,

Ее не узнаешь ты.

Тихий сад твоих утрат

Растит бледные цветы.

Играют в крестики-нолики

Луна с глухим окном.

И равнодушные к боли,

Пальцы бьются о стекло.

Из-за, призраком любви к рассвету,

Ты летишь, как гончий пес по следу.

Припев:

Ты — цветок на льду,

Солнце без лучей.

Бог свечу задул,

Ей не быть ничьей.

Ты — цветок на льду,

Солнце без лучей.

Ты — цветок на льду,

Солнце без лучей.

Бог свечу задул,

Ей не быть ничьей.

Ты — цветок на льду…

Час б'ється в твій скроню,

Як хлюпає в пісок хвиля.

І долонь як пелюстка

Тремтить від дихання сну.

У тих краях, де ти тепер

Можливо, панує спокій,

Але туди зачинені двері,

А ключ ти забрав із собою.

Через примару любові до світанку,

Ти летиш, як гончий пес слідом.

Приспів:

Ти - квітка на льоду,

Сонце без променів.

Бог свічку задув,

Їй не бути нічиєю.

Чиясь тінь майне у вікні,

Її не пізнаєш ти.

Тихий сад твоїх втрат

Ростить бліді квіти.

Грають у хрестики-нуліки

Місяць із глухим вікном.

І байдужі до болю,

Пальці б'ються про скло.

Через примару любові до світанку,

Ти летиш, як гончий пес слідом.

Приспів:

Ти - квітка на льоду,

Сонце без променів.

Бог свічку задув,

Їй не бути нічиєю.

Ти - квітка на льоду,

Сонце без променів.

Ти - квітка на льоду,

Сонце без променів.

Бог свічку задув,

Їй не бути нічиєю.

Ти - квітка на льоду ...