Розовый мир - Анита Цой

Я не могу без тебя.

Знаю ты сам виноват.

Мысли опять не в попад.

Перебирая слова, спешат.

В сердце белая зима, от любви сошла с ума.

Мне бы слов калейдоскоп бы исправить.

Как два берега реки параллельно далеки.

Потерялись в утреннем тумане.

В мире розовых цветов.

Дотянуться мог до облаков.

Ты искал там Бога.

Но поняв не смог ты, что я рядом.

Я и есть любовь.

Я не хочу больше ждать.

Года прихода весны.

Руки твои вспоминать.

И по слогам забирать в свои сны.

В сердце белая зима, от любви сошла с ума.

Мне бы слов калейдоскоп бы исправить.

Как два берега реки параллельно далеки.

Потерялись в утреннем тумане.

В мире розовых цветов.

Дотянуться мог до облаков.

Ты искал там Бога.

Но поняв не смог ты, что я рядом.

Я и есть любовь.

Вдруг тебя увижу в толпе, обернешься может.

Мысли все опять о тебе и возможно сложно.

Может, но все же.

В мире розовых цветов.

Дотянуться мог до облаков.

Ты искал там Бога.

Но поняв не смог ты, что я рядом.

Я и есть любовь.

Я не можу без тебе.

Знаю ти сам винний.

Думки знову не в попад.

Перебираючи слова, поспішають.

У серці біла зима, від кохання збожеволіла.

Мені б слів калейдоскоп виправити.

Як два береги річки паралельно далекі.

Загубились у ранковому тумані.

У світі рожеві квіти.

Дотягтися міг до хмар.

Ти шукав там Бога.

Але зрозумівши не зміг ти, що я поряд.

Я і є кохання.

Я не хочу більше чекати.

Рок приходу весни.

Руки твої згадувати.

І за складами забирати у свої сни.

У серці біла зима, від кохання збожеволіла.

Мені б слів калейдоскоп виправити.

Як два береги річки паралельно далекі.

Загубились у ранковому тумані.

У світі рожеві квіти.

Дотягтися міг до хмар.

Ти шукав там Бога.

Але зрозумівши не зміг ти, що я поряд.

Я і є кохання.

Раптом тебе побачу в натовпі, обернешся може.

Думки знову про тебе і можливо складно.

Може, але все ж таки.

У світі рожеві квіти.

Дотягтися міг до хмар.

Ти шукав там Бога.

Але зрозумівши не зміг ти, що я поряд.

Я і є кохання.