Четыре слова - Анита Цой

И навсегда заковал сердце мне в оковы.

Дождь по щекам так нещадно хлестал.

Больше ты мне ничего не сказал.

Серые мокрые вокзалы выросли каменной стеной.

Ты мне сказал четыре слова: Жди я вернусь домой.

Дальше все дальше пирон от хвоста состава.

Как мне дойти до тебя по холодным шпалам.

Как дотянутся мне до твоих плеч.

Как через годы любовь мне сберечь.

Серые мокрые вокзалы выросли каменной стеной.

Ты мне сказал четыре слова: Жди я вернусь домой.

Годы летят как усталые серые птицы.

Негде присесть негде выпить глотка водицы.

Нищенкой бродит по свету судьба.

Было напрасно, а я все ждала.

Серые мокрые вокзалы выросли каменной стеной.

Ты мне сказал четыре слова: Жди я вернусь домой.

Серые мокрые вокзалы выросли каменной стеной.

Ты мне сказал четыре слова стали они судьбой.

І назавжди закував серце мені в¦кови.

Дощ по щеках так нещадно хвистав.

Більше ти мені нічого не сказав.

Сірі мокрі вокзали виросли кам'яною стіною.

Ти мені сказав чотири слова: Чекай я повернуся додому.

Далі все далі пірон від хвосту складу.

Як мені дійти до тебе по холодних шпалах.

Як дотягнуться мені до твоїх плечей.

Як через роки кохання мені зберегти.

Сірі мокрі вокзали виросли кам'яною стіною.

Ти мені сказав чотири слова: Чекай я повернуся додому.

Роки летять як стомлені сірі птахи.

Ніде сісти ніде випити ковтка води.

Жебрачкою бродить світом доля.

Було даремно, а я все чекала.

Сірі мокрі вокзали виросли кам'яною стіною.

Ти мені сказав чотири слова: Чекай я повернуся додому.

Сірі мокрі вокзали виросли кам'яною стіною.

Ти мені сказав чотири слова стали вони долею.