The Herons - Angelo Branduardi

And now when the earth has stooped to gather

In the careful hands of autumn

All that summer has abandoned

A time of left behind…

Comes a wind that blows unceasing

Erodes away the dunes

On grey moon hungry beaches

Where the winter crows parading

Cry out in black formation

Their scorn upon the world

Everturning…

And there where the fruit no longer ripens

On the vines the years have withered

Has the earth so soon forgotten

That not so long ago

How the wind was soft and perfumed

How the herons turned and circled

With their wings aflame with sunset…

Now the winter crows parading

Cry out in black formation

Their scorn upon the world

Everchanging…

А тепер, коли земля нахилилася, щоб зібратися

В дбайливих руках осені

Усе те літо покинуло

Час, який залишився позаду…

Приходить вітер, який дме безперервно

Розмиває дюни

На сірих місячних голодних пляжах

Там, де зима ворони парадом

Кричи в чорній формі

Їхня зневага до світу

Звертається…

А там, де плід більше не дозріває

На лозах роки зів’яли

Земля так скоро забула

Це не так давно

Як вітер був м’який і запашний

Як крутилися та кружляли чаплі

З їхніми крилами, що палають заходом сонця…

Тепер зимові ворони парадують

Кричи в чорній формі

Їхня зневага до світу

Постійно змінюється…