La favola degli aironi - Angelo Branduardi

È là

Che la terra si è chinata

A raccogliere ogni cosa

Che il tempo ha abbandonato

Lasciato dietro a sè…

E il vento senza fine

Che logora le dune

Di spiagge così grigie…

E i corvi dell’inverno

Si sono ormai posati

È là dove svanisce

L’orizzonte

È là

Che l’ultimo dei semi

Non ha lasciato frutto

E la terra ha ormai scordato

Che tanti anni fa

A un vento profumato

Distesero gli aironi

Le ali colorate…

E i corvi dell’inverno

Si sono ormai posati

È là dove svanisce

L’orizzonte

І

Що земля схилилась

Щоб все зібрати

Той час покинув

Залишити ...

І нескінченний вітер

Це зношує дюни

З таких сірих пляжів...

І ворони зими

Тепер вони влаштувалися

Ось де воно зникає

Горизонт

І

Чим останнє з насіння

Він не залишив плодів

А земля зараз забула

Це стільки років тому

До запашного вітру

Поширили чаплі

Кольорові крила...

І ворони зими

Тепер вони влаштувалися

Ось де воно зникає

Горизонт