The Enchanted Lake - Angelo Branduardi

ANGELO BRANDUARDI

«fables and fantasies»

The Enchanted Lake

Close by Jacob’s fountain

Starts the strange tale I will tell

Where fair Madelaine met an enchanter

Who addressed her in a tongue few men know well

Said he all you wish

From this hour is yours for asking

Tell me all your desire

For there’s no dream I can’t fulfill it Sir be on your way I’ve no time for your games

Not for you do I wait here but for another

He will come for me and bring me a velvet gown

And we’ll go hand in hand to London town

You’re a fool if you think you won’t be mine

Said the enchanter to fair Madelaine

And yet you are young so I forgive you

If you’d lived my thousand years you’d play

Once more did he ask

For a wish from her heart

Better believe now or spells

I will use to make you mine

You’d make a fine tree that blossomed every springtime

Shade me in the summer and be my firewood in winter

This has gone to far

Cried out the young maid

Now I see you for a liar

Full of your own wind

All this talk of spells

What nonsense a thousand years

When I see your face to be younger yet than mine

So the enchanter spun him circles three

And turned her with a spell to a calm white lake

From the top of a tower of ivory

Forever he gazes on her face

So the enchanter spun him circles three

And turned her with a spell to a calm white lake

From the top of a tower of ivory

Forever he loves fair Madelaine’s face…

АНЖЕЛО БРАНДУАРДІ

«байки та фантазії»

Зачароване озеро

Поруч із фонтаном Якова

Починається дивна історія, яку я розповім

Там, де прекрасна Мадлен зустріла чарівника

Хто звернувся до неї язиком, мало хто добре знає

Він сказав усе, що ти бажаєш

З цієї години — ваше запитання

Розкажіть мені все своє бажання

Бо немає мрії, яку я не можу здійснити

Я чекаю тут не на вас, а на іншого

Він прийде за мною і принесе оксамитову сукню

І ми підемо пліч-о-пліч до лондонського міста

Ти дурень, якщо думаєш, що не будеш моїм

— сказав чарівник справедливій Мадлен

І все ж ти молодий, тому я прощаю тебе

Якби ти прожив мої тисячу років, ти б грав

Він ще раз запитав

За бажання від її серця

Краще вірте зараз або заклинайте

Я зроблю ви своїм

Ви б зробили гарне дерево, яке цвіте щовесни

Затінюйте мене влітку і будьте моїми дровами взимку

Це зайшло далеко

— закричала молода служниця

Тепер я бачу вас брехуном

Повний власного вітру

Усі ці розмови про заклинання

Яка нісенітниця тисяча років

Коли я бачу, що твоє обличчя ще молодше за моє

Тож чарівник закрутив йому три кола

І повернув її заклинанням на спокійне біле озеро

З вершини вежі зі слонової кістки

Він вічно дивиться на її обличчя

Тож чарівник закрутив йому три кола

І повернув її заклинанням на спокійне біле озеро

З вершини вежі зі слонової кістки

Він завжди любить прекрасне обличчя Мадлен…