Innisfree, l'isola sul lago - Angelo Branduardi

Ed ecco ora mi alzerò, a Innisfree andrò

Là una casa costruirò, d’argilla e canne io la farò;

Là io avrò nove filari ed un alveare, perchè le api facciano miele

E là da solo io vivrò, io vivrò nella radura dove ronzano le api

E là io pace avrò: lentamente, goccia a goccia

Viene dai veli del mattino fino a dove il grillo canta;

Mezzanotte là è un balenio, porpora è mezzogiorno

E la sera è un volo di uccelli

Ed ecco ora mi alzerò, perchè sempre notte e giorno

Posso sentire l’acqua del lago accarezzare la riva piano;

Mentre in mezzo ad una strada io sto, sui marciapiedi grigi

Nel profondo del cuore questo io sento

А ось зараз я встану, до Іннісфрі піду

Там я збудую дім, з глини й очерету побудую;

Там у мене буде дев’ять рядів і вулик, щоб бджоли медували

А там я буду жити один, житиму на галявині, де гудуть бджоли

І там у мене буде спокій: повільно, по краплині

Іде від ранкових пелен туди, де цвіркун співає;

Спалах опівночі, фіолетовий — полудень

А вечір – політ птахів

А ось зараз я встану, бо завжди ніч і день

Я відчуваю, як вода озера повільно пестить берег;

Поки я посеред вулиці, на сірих тротуарах

Я відчуваю це в глибині свого серця