Il sultano di Babilonia e la prosituta - Angelo Branduardi

Frate Francesco partì una volta per oltremare

Fino alle terre di Babilonia a predicare

Coi suoi compagni sulla via dei Saracini

Furono presi e bastonati, i poverini!

Frate Francesco parlò

E così bene predicò

Che il Gran Sultano ascoltò

E molto lo ammirò

Lo liberò dalle catene…

Così Francesco partì per Babilonia a predicare

Frate Francesco si fermò per riposare

Ed una donna gli si volle avvicinare

Bello il suo volto ma velenoso il suo cuore

Con il suo corpo lo invitava a peccare

Frate Francesco parlò:

«Con te io peccherò»

Nel fuoco si distese

Le braccia a lei protese

Lei si pentì, si convertì…

Così Francesco partì per Babilonia a predicare

Одного разу брат Франциск виїхав за кордон

На землі Вавилону проповідувати

Зі своїми супутниками на Via dei Saracini

Бідолахи спіймали й побили!

Говорив брат Франциск

І так добре він проповідував

Який Великий Султан слухав

І дуже захоплювався ним

Він звільнив його з кайданів...

Тож Франциск вирушив у Вавилон, щоб проповідувати

Брат Франциск зупинився відпочити

І жінка хотіла підійти до нього

Його обличчя гарне, але серце отруйне

Своїм тілом він закликав його до гріха

Брат Франциск говорив:

«З тобою я буду грішити»

У вогні він витягнувся

Його руки простяглися до неї

Вона покаялася, вона навернулася...

Тож Франциск вирушив у Вавилон, щоб проповідувати