Не плачь, мой друг, не плачь - Андрей Макаревич

-Не плачь, мой друг, не плачь-

Пусть горе и печаль

Церковной свечкой тают,

Последнее «прости»,

Последнее «прощай».

Не плачь, мой друг, не плачь —

Никто не умирает,

И не они, а мы

От них уходим в даль.

От них уходим вдаль.

Пусть Бог нам положил

До времени разлуку,

Но если ты упал

И враг занес клинок,

Они помогут встать

И остановят руку

Разящего врага,

И взгляд их будет строг.

И взгляд их будет строг.

А время промелькнет

Так суетно, так странно,

Последнее «прощай»,

Последнее «прости».

Придет и наш черед

Безмолвно, неустанно

Глядеть идущим вслед

И их хранить в пути.

И их хранить в пути.

-Не плач, мій друже, не плач-

Нехай горе і печаль

Церковною свічкою тануть,

Останнє «вибач»,

Остання «прощавай».

Не плач, мій друже, не плач —

Ніхто не помирає,

І не вони, а ми

Від них йдемо в далечінь.

Від них йдемо в далечінь.

Нехай Бог нам поклав

До часу розлуки,

Але якщо ти впав

І ворог заніс клинок,

Вони допоможуть встати

І зупинять руку

Вражаючого ворога,

І погляд їх буде строгий.

І погляд їх буде строгий.

А час промайне

Так суєтно, так дивно,

Останнє «прощавай»,

Останнє «вибач».

Прийде і наша черга

Безмовно, невпинно

Дивитися тим, хто йде слідом

І х зберігати в шляху.

І х зберігати в шляху.