Братский вальсок - Андрей Макаревич

Пусть ветер крепчает, а нам трын-трава

Что зной, что январская вьюга.

По миру гуляет большая братва,

Постреливая друг в друга.

И все до балды, теснее ряды.

Считай, что еще мгновенье, —

И численность нашей российской братвы

Сравнится с мужским населеньем.

Кто козыри купит — победа в руках,

А кто не купил — пусть пасует.

Большая братва заседает в верхах,

Помельче братва голосует.

Братва кирпичом подстригает ботву

И чести своей не роняет,

Братва в милицейской форме братву

От той же братвы охраняет.

Вот третий звонок, свет в зале погас,

Я снова стою в кулисах.

Мне так не хватает штанов «Адидас»

И стрижки «В гостях у Лиса».

Но чую, что день приблизится мой,

Поднимем повыше планку,

Я выйду к народу и всею страной

Мы хором грянем «Таганку»:

Таганка, все ночи полные огня.

Таганка, за что сгубила ты меня?

Таганка, я твой бессменный арестант,

Погибли юность и талант в твоих стенах…

Нехай вітер міцніє, а нам трин-трава

Що спека, що січнева завірюха.

По світу гуляє велика братва,

Пострілюючи друг у друга.

І все до балди, вже ряди.

Вважай, що ще мить,—

І численність нашої російської братви

Порівняється з чоловічим населенням.

Хто козирі купить - перемога в руках,

А хто не купив — нехай пасує.

Велика братва засідає у верхах,

Дрібніше братва голосує.

Братва цеглою підстригає бадилля

І честі своєї не роняє,

Братва у міліцейській формі братву

Від тієї ж братви охороняє.

Ось третій дзвінок, світло в залі згасло,

Я знову стою в кулісах.

Мені так бракує штанів «Адідас»

І стрижки «В гостях у Лис».

Але чу, що день наблизиться мій,

Піднімемо вище планку,

Я вийду до народу і всієї країни

Ми хором гримнемо «Таганку»:

Таганка, всі ночі повні вогню.

Таганко, за що згубила ти мене?

Таганка, я твій беззмінний арештант,

Загинули юність і талант у твоїх стінах.