Студент - Анатолий Полотно

Мой приятель

— молодой повеса —

Мне слепил документ из ОБХССа.

Я гляжу на него и глазам не верю:

Неужели мои будут все евреи?

Побежал прямо в ГУМ, прямо к дяде Моне:

Нужен финский костюм, нужен плащ-болони.

И конечно, мохер и пальто впридачу,

А не то, старый х*р, не достроишь дачу!

Дядя Моня дрожит, испугался, видно,

А вообще, жид, как жид — держится солидно.

А потом стал угрюм, очевидно, струсил —

Вынул финский костюм и с мохером узел.

Я одет, я обут в десять магазинов!

Девки сзади бегут, варежки разинув.

Успокоился зверь, только между прочим,

Я евреев теперь уважаю очень.

Я одет, я обут в десять магазинов!

Девки сзади бегут, варежки разинув.

Успокоился зверь, только между прочим,

Я евреев теперь уважаю очень.

Мій приятель

— молодий гульвіса —

Мені зліпив документ із ОБХССу.

Я дивлюся на нього і очам не вірю:

Невже мої будуть усі євреї?

Побіг прямо в ГУМ, прямо до дядька Моне:

Потрібен фінський костюм, потрібний плащ-болоні.

І  звичайно, мохер і пальто на додачу,

А не те, старий хр, не добудуєш дачу!

Дядько Моня тремтить, злякався, видно,

А взагалі жид, як жид— тримається солідно.

А потім став похмурий, очевидно, злякався.

Вийняв фінський костюм і з мохером вузол.

Я одягнений, я одягнений у десять магазинів!

Девки ззаду біжать, рукавички роззявивши.

Заспокоївся звір, тільки між іншим,

Я євреїв тепер поважаю дуже.

Я одягнений, я одягнений у десять магазинів!

Девки ззаду біжать, рукавички роззявивши.

Заспокоївся звір, тільки між іншим,

Я євреїв тепер поважаю дуже.