По Дону - Анатолий Полотно

По Дону, по Дону, по батюшке родному, по вольнице по русской, по реке.

До дому, до дому добраться молодому не терпится прижаться к женушке.

Угоры, угоры, родная степь, просторы и радостная песнь жаворонка.

Водица искрится, мчит лодочка, как птица, пускай волна умоет берега.

Припев:

За долю Дона налью стакан, за молодого и старика,

За боль людскую, за ребятню, за мать родную, да за жену свою.

За долю Дона налью стакан, за молодого и старика,

За боль людскую, за ребятню, за мать родную, да за жену свою.

Сколь было страданий во время испытаний, сбираются все беды поглазеть,

Нет большего зла-то, стравили брат на брата, глянь-ка, дерется раненый медведь.

Жгли око за око, как Финист-Ясный сокол из пепла возродись, сторонушка.

С кем бились-рубились, еще те не родились, кто изведут донского казака.

Припев:

За долю Дона налью стакан, за молодого и старика,

За боль людскую, за ребятню, за мать родную, да за жену свою.

За долю Дона налью стакан, за молодого и старика,

За боль людскую, за ребятню, за мать родную, да за жену свою.

, по батюшке родному, по вольнице по русской, по реке.

До дому, до дому добраться молодому не терпится прижаться к женушке.

Угоры, угоры, родная степь, просторы и радостная песнь жаворонка.

Водица искрится, мчит лодочка, как птица, пускай волна умоет берега.

Припев:

За долю Дона налью стакан, за молодого и старика,

За боль людскую, за ребятню, за мать родную, да за жену свою.

За долю Дона налью стакан, за молодого и старика,

За боль людскую, за ребятню, за мать родную, да за жену свою.

По Дону, по Дону, по батюшці рідному, по вольниці по російською, по ріці.

Додому, додому дістатися молодому не терпиться притулитися до дружини.

Вугори, вугори, рідний степ, простори і радісна пісня жайворонка.

Водиця іскриться, мчить човник, як птах, нехай хвиля вмиє береги.

Приспів:

За долю Дона наллю склянку, за молодого і старого,

За болю людську, за дитину, мати рідну, та за дружину свою.

За долю Дона наллю склянку, за молодого і старого,

За болю людську, за дитину, мати рідну, та за дружину свою.

Наскільки було страждань під час випробувань, збираються всі біди подивитися,

Немає більшого зла, стравили брат на брата, глянь-но, б'ється поранений ведмідь.

Палили око за око, як Фініст-Ясний сокіл із попелу відродись, сторона.

З ким билися-рубалися, ще ті не народилися, хто зведуть донського козака.

Приспів:

За долю Дона наллю склянку, за молодого і старого,

За болю людську, за дитину, мати рідну, та за дружину свою.

За долю Дона наллю склянку, за молодого і старого,

За болю людську, за дитину, мати рідну, та за дружину свою.

, по батькові рідному, по вільниці по російській, по річці.

Додому, додому дістатися молодому не терпиться притулитися до дружини.

Вугори, вугори, рідний степ, простори і радісна пісня жайворонка.

Водиця іскриться, мчить човник, як птах, нехай хвиля вмиє береги.

Приспів:

За долю Дона наллю склянку, за молодого і старого,

За болю людську, за дитину, мати рідну, та за дружину свою.

За долю Дона наллю склянку, за молодого і старого,

За болю людську, за дитину, мати рідну, та за дружину свою.