Скокарь - Анатолий Полотно

Ах, скокарь,

, скокарь, а мусор кнокал, кнокал,

Поймав его на скоке, заботился о сроке,

И, взяв его за ухо, легавый долго нюхал,

В карманах его рылся, а скокарь — испарился.

Остались лишь отмычки, жиганские привычки,

Остался ломик, фомка и с барахлом котомка,

Остались лишь перчатки и пальцев отпечатки,

Да след на сигарете, его физкульт-привете.

Начальник огорчился, в мундирчик облачился,

Отправился до дому, а там родных, знакомых

Встречают по телеграмме, что ждёт в Одессе-маме,

Отправил ее урка, а адрес взял в дежурке.

Вот вам одесский юмор: начальник взял и умер,

Вот вам одесский номер: начальник взял и помер,

Не поняв энтой хохмы себе он вырвал лохмы,

Без юмора родился — без шерсти простудился.

Ах, скокарь, скокарь, скокарь, а мусор кнокал, кнокал,

Поймав его на скоке, заботился о сроке,

И, взяв его за ухо, легавый долго нюхал,

В карманах его рылся, а скокарь — испарился.

Ах, скокар,

, скокар, а сміття кнокал, кнокал,

Спіймавши його на скоку, дбав про строк,

І, взявши його за вухо, лягавий довго нюхав,

У кишенях його рився, а скокар — випарувався.

Залишилися лише відмички, жиганські звички,

Залишився ломик, фомка і з барахлом торбинка,

Залишилися лише рукавички та пальців відбитки,

Так слід на сигареті, його фізкульт-привіті.

Начальник засмутився, в мундирчик одягнувся,

Вирушив додому, а там рідних, знайомих

Зустрічають за телеграмою, що чекає в Одесі-мамі,

Відправив її урка, а адресу взяв у дежурці.

Ось вам одеський гумор: начальник узяв і помер,

Ось вам одеський номер: начальник узяв і помер,

Не зрозумівши ентою хохми собі він вирвав лохми,

Без гумору народився — без шерсті застудився.

Ах, скокар, скокар, скокар, а сміття кнокал, кнокал,

Спіймавши його на скоку, дбав про строк,

І, взявши його за вухо, лягавий довго нюхав,

У кишенях його рився, а скокар — випарувався.