Одесский разговор - Анатолий Полотно

Тихий одесский разговор: пожилой, с прищуром, вор, молодого урезонивал:

— А, ну, и чего ты приволок?

Тешка, снетка, рыбий бок?

Ты кого зафармазонивал?

Стразы мои, едр*на мать, умудрился променять на фальшивые зеленые!

Вот что имею я сказать и прошу не забывать никогда, —

Тут он начал речь толкать, за Одессу вспоминать, молодежь перевоспитывать.

Припев:

Одесса — сладостные ночи любви и рассветы ранние,

Одесса — солнечные яркие дни, жаркие твои.

Одесса — вечерами в море огни маячат на прощание,

Портовых кранов тени, гулко кряхтя, стонут до зари.

Тихий

: мадам Козюлик говорит: «Эта девочка имеет вид».

Миша, кидайтесь на кровать, делай ночь и будешь спать, как царевич,

раз карман звенит.

— Мадам, вы ж не волнуйтесь за карман, а покажите весь шалман, это надо до

темна поспеть.

Нынче в порту переполох, пришла лафа для фраеров, шоб я так жил!

-

Подробности пикантные, делишки контрабандные обсуждать наш Миша не любил.

Припев:

Одесса — сладостные ночи любви и рассветы ранние,

Одесса — солнечные яркие дни, жаркие твои.

Одесса — вечерами в море огни маячат на прощание,

Портовых кранов тени, гулко кряхтя, стонут до зари.

А вот такой, ах, Боже ж мой, тихий одесский разговор: «Сара, выгляни во двор,

он опять до Цили вяжется,

Все же — пора на ПМЖ!

Дай, Бог, мудрости уже, ведь я просил об этом, кажется:

— Ты зря богу не надоедай и мне на нервах не играй, не кощунствуй,

старый пьяница!

Да!

Хоть бы раз сходил в ОВиР, а потом и говорил: «Америка!»

Вы ветром унесенные и снегом занесенные, помните родные берега?

Припев:

Одесса — сладостные ночи любви и рассветы ранние,

Одесса — солнечные яркие дни, жаркие твои.

Одесса — вечерами в море огни маячат на прощание,

Портовых кранов тени, гулко кряхтя, стонут до зари.

— Ах, Одесса, жемчужина у моря!

Тиха одеська розмова: літній, з прищуром, злодій, молодого урезонував:

— А, ну, і чого ти приволок?

Тешка, снетка, риб'ячий бік?

Ти кого заформазонував?

Стрази мої, едр* на матір, примудрився проміняти на фальшиві зелені!

Ось що маю я сказати і прошу не забувати ніколи, —

Тут він почав промову штовхати, за Одесу згадувати, молодь перевиховувати.

Приспів:

Одеса — солодкі ночі кохання і світанки ранні,

Одеса — сонячні яскраві дні, спекотні твої.

Одеса — вечорами в море вогні маячать на прощання,

Портових кранів тіні, гулко кректуючи, стогнуть до зорі.

Тихий

: мадам Козюлик каже: «Ця дівчинка має вигляд»

Мишко, кидайтесь на ліжко, роби ніч і будеш спати, як царевич,

раз кишеня дзвенить.

— Мадам, ви не хвилюйтеся за кишеню, а покажіть весь шалман, це треба до

темна встигнути.

Нині в порту переполох, прийшла лафа для фраєрів, щоб я так жив!

-

Подробиці пікантні, контрабандні справи обговорювати наш Мишко не любив.

Приспів:

Одеса — солодкі ночі кохання і світанки ранні,

Одеса — сонячні яскраві дні, спекотні твої.

Одеса — вечорами в море вогні маячать на прощання,

Портових кранів тіні, гулко кректуючи, стогнуть до зорі.

А така, ах, Боже мій, тиха одеська розмова: «Сара, виглянь у двор,

він знову до Цілі в'яжеться,

Все ж — пора на ПМЖ!

Дай, Бог, мудрості вже, адже я просив про це, здається:

— Ти зря богу не надоїдай і мені на нервах не грай, не блюзнюй,

старий п'яниця!

Так!

Хоч би раз сходив у ОВіР, а потім і казав: «Америка!».

Ви вітром віднесені і снігом занесені, пам'ятаєте рідні береги?

Приспів:

Одеса — солодкі ночі кохання і світанки ранні,

Одеса — сонячні яскраві дні, спекотні твої.

Одеса — вечорами в море вогні маячать на прощання,

Портових кранів тіні, гулко кректуючи, стогнуть до зорі.

— Ах, Одесо, перлина біля моря!