Hoodwink - Anathallo

«So nevermind,…

Someday they will build monuments for us»

People like me walk out the door, we’ll pull you out

Into the streets of far off countries

If I’m ready to go, how could I let you dwell

In delight?

So you see, all things are so bright and spiritual

These seeds are growing in extraordinary colors

I’m convinced.

Even I believe that I have grown something

It’s cased in light

Don’t worry about me

I’m gone

Don’t worry about me

I’m off in a distant place

Where I can be the signifier

Not that which is signified

The referent, convincing us

For you my smile is like «bow, bow, bow, bow»

Out here there is no «under the skin»

And the form of every other

Is hidden under covers

So let us sleep in ease of dark

We couldn’t rest

With this sense of duty hanging off of our chests

Peeled away

We had to get back

From where the grip of our own hands could lift us from

The failures in the eyes of men

To form our scales and weigh our works, good again

«Тож неважливо,…

Колись нам поставлять пам’ятники»

Такі як я виходять за двері, ми вас витягнемо

На вулиці далеких країн

Якщо я готовий піти, як я міг би дозволити тобі зупинитися

У захваті?

Отже, бачите, усе таке світле й духовне

Ці насіння ростуть у надзвичайних кольорах

я переконаний.

Навіть я вважаю, що щось виростив

Він оформлений у світлі

Не хвилюйся за мене

Я пішов

Не хвилюйся за мене

Я їду в віддаленому місці

Де я можу бути означаючим

Не те, що позначається

Референт, переконуючи нас

Для тебе моя усмішка як «лук, уклін, уклін, уклін»

Тут немає «під шкірою»

І форма кожного іншого

Схований під чохлами

Тож давайте спати спокійно в темряві

Ми не могли відпочити

З цим почуттям обов’язку, що звисає з наших грудей

Відклеєний

Ми мусили вертатися

Звідки нас можуть підняти хватка наших власних рук

Невдачі в очах чоловіків

Щоб сформувати наші ваги та зважити наші роботи, знову добре