Побегу по радуге - Анастасия Приходько

Ты будто с неба, а я оттуда,

Где начинаются все грешные мечты.

Желанье слепо и почему-то

Я так решила, значит, это будешь ты.

Побегу по радуге до самых облаков

Солнце в руки зазывать.

А после соберу я на заре да разных семь цветков,

Сяду в полночь колдовать.

Однажды в полночь подует ветер,

И я войду в твой дом из четырёх окон.

И не найдёт нас никто на свете,

А ты вовек не вспомнишь больше ни о ком.

Побегу по радуге до самых облаков

Солнце в руки зазывать.

А после соберу я на заре да разных семь цветков,

Сяду в полночь колдовать.

Побегу по радуге до самых облаков

Солнце в руки зазывать.

А после соберу я на заре да разных семь цветков,

Сяду в полночь колдовать.

Побегу по радуге до самых облаков

Солнце в руки зазывать.

А после соберу я на заре да разных семь цветков,

Сяду в полночь колдовать.

Ти ніби з неба, а я звідти,

Де починаються усі грішні мрії.

Бажання сліпо і чомусь

Я так вирішила, значить, це будеш ти.

Втечу по райдузі до самих хмар

Сонце в руки зазивати.

А після зберу я на зарі та різних сім квіток,

Сяду опівночі чаклувати.

Якось опівночі повіє вітер,

І я увійду в твій будинок з чотирьох вікон.

І не знайдет нас ніхто на світі,

А ти повік не пригадаєш більше ні о ком.

Втечу по райдузі до самих хмар

Сонце в руки зазивати.

А після зберу я на зарі та різних сім квіток,

Сяду опівночі чаклувати.

Втечу по райдузі до самих хмар

Сонце в руки зазивати.

А після зберу я на зарі та різних сім квіток,

Сяду опівночі чаклувати.

Втечу по райдузі до самих хмар

Сонце в руки зазивати.

А після зберу я на зарі та різних сім квіток,

Сяду опівночі чаклувати.