La luz - AMBKOR, AID

Jamás supiste ver ningún detalle y me rallé

Estallé, me hallé sabiendo que yo no fallé

Todo lo que digo en esta carta es como me sentía

Mientras sonreías ayer, ¡ahora cállate!

Hablo de lo mismo, de que nunca me veías

Hablo de egoísmo, hablo de tus putas tonterías

Hablo de tu egocentrismo, de no disfrutar los días, ¡coño!

Hablo de la secta a la que tú llamas familia

Y me reventaste por dentro, con dos cojones

¿Recuerdas mis pastillas?

Hoy harán que me valores

Ahí, todas de golpe, te dejo mi cadáver

A ver, ahora ríe a la vida siendo la culpable

Te dejo el peso de mi sangre en tus manos

Mis ganas de vivir en el alambre terminaron

Mírame a los ojos, estoy muerto

¿Ves la espuma de mi boca?

Es tu recuerdo saliendo de mi cuerpo

Me enfado, dejo el móvil, no contesto

Me rayo con los míos y lo pago con lo nuestro

Esa eres tú, ¿te reconoces, puta niñata?

Los valores se te acaban tan solo apagar el WhatsApp

Borra ya mis fotos, eres ántrax

Chupa ya mi polla, ahora, a ver si se levanta

Yo no tengo tantas paranoias ni defectos como tú

Yo te dejo mi cuerpo por si puedo ver la luz

Todo lo que he dado por lo nuestro

Todo lo que hice, hoy está muerto

Todo lo que fuimos se marchó

Todo lo que hicimos marchitó

Por tus putos miedos

Todo lo que hice no lo viste

Siempre pedías más de lo que viste

Todo lo que fuimos se marchó

Todo lo que hicimos marchitó

Como aquellos fines

Ah… Ni menos ni más

Ni a’lante ni atrás, tú viniste y te vas

Pues todo tiene algo más, nunca miraste detrás

Porque quien se atreve no teme, y si temes ni eres ni estás

Mírate ahí, tú eres así de lleno

¿Por qué no parar?, ¿por qué no dejar?

¿Por qué no?, ¿Por qué tanto veneno?

El suelo está ardiendo, haz llega’o hasta el final

Cumpliendo la ley natural: uno menos

«¿Dónde está?, ¿Es todo lo que hay?»

— Expreso

No todo lo que veo es todo lo que creo

Y todo lo que es el peso

No puedo dejar, prefiero olvidar

No es por cargar con eso

No puedo seguir, no es por fingir

Es bueno dejar mi peso

Ahora escúchame, ahí te quedas, en el suelo

Tú no, tú no vas al cielo

Tú siempre has sido de hielo, no hay duelo

¿Quién.

¿Quién se atreve a saltar el tren pa' quedarse bajo?

Un andén pensando que lo hace bien

Es cobardía, falta de enfrentar la vida pu…

Sin la nimiedad, falta de cabeza fría

Y habiendo tomado esa vía, haberlo hecho antes

Menos molestaría si al menos cada día

Yo sé cómo ver el sol

Sé mirar el arcoíris, el mundo es de color

Disfruto cada sabor

La diferencia entre tú y yo

Yo supe afrontar la vida y tú no, tú, tú no

Todo lo que he dado por lo nuestro

Todo lo que hice, hoy está muerto

Todo lo que fuimos se marchó

Todo lo que hicimos marchitó

Por tus putos miedos

Todo lo que hice no lo viste

Siempre pedías más de lo que viste

Todo lo que fuimos se marchó

Todo lo que hicimos marchitó

Como aquellos fines

Ти ніколи не вмів розгледіти будь-які деталі, і я подряпався

Я лопнув, я знайшов, що знаю, що не підвів

Все, що я кажу в цьому листі, це те, що я відчував

Поки ти вчора посміхався, а тепер замовкни!

Я говорю про те саме, що ти мене ніколи не бачив

Я говорю про егоїзм, я говорю про твою бісану нісенітницю

Я говорю про твою егоцентризм, про те, що ти не насолоджуєшся днями, блін!

Я говорю про секту, яку ви називаєте родиною

І ти вбив мене всередину двома м’ячами

Пам'ятаєш мої таблетки?

Сьогодні вони змусять вас цінувати мене

Там, одразу, я залишаю тобі свій труп

Давайте подивимося, а тепер посмійтеся над тим, що життя винуватець

Я залишаю вагу моєї крові в твоїх руках

Моє бажання жити на дроті закінчилося

Подивись мені в очі, я мертвий

Ти бачиш піну з мого рота?

Це твоя пам'ять виходить з мого тіла

Злюся, залишаю мобільний, не відповідаю

Своїм я чешу, а нашим плачу

Це ти, ти впізнаєш себе, сучка маленька?

У вас закінчуються значення, просто вимкнувши WhatsApp

Видаліть мої фотографії зараз, ви сибірська виразка

Посмоктай мій член, подивимося, чи встане він

У мене не так багато параної чи недоліків, як у вас

Я залишаю тобі своє тіло, якщо я побачу світло

Все, що я віддав за наше

Все, що я робив, сьогодні мертво

Все, що ми були, зникло

Усе, що ми робили, зів’яло

за твої бісані страхи

Все, що я робив, ти не бачив

Ви завжди просили більше, ніж бачили

Все, що ми були, зникло

Усе, що ми робили, зів’яло

Як ті кінці

Ах… Ні менше, ні більше

Ні вперед, ні назад, ти прийшов і йдеш

Ну, у всьому є щось більше, ти ніколи не озирався

Тому що хто наважується, той не боїться, а якщо боїшся, ти ні

Подивись на себе, ти такий ситий

Чому б не зупинитися, чому б не зупинитися?

Чому б ні?Чому стільки отрути?

Земля горить, ти дійшов до кінця

Дотримання закону природи: на один менше

"Де це? Це все, що є?"

— Експрес

Не все, що я бачу, це все, у що я вірю

І все це вага

Я не можу піти, я волію забути

Це не нести це

Я не можу продовжувати, це не для того, щоб прикидатися

Добре покинути свою вагу

А тепер послухай мене, ось ти тримайся на підлозі

Ви ні, ви не потрапите в рай

Ви завжди були з льоду, дуелі не буває

Чия.

Хто сміє стрибнути через потяг, щоб залишитися низько?

Платформа, яка думає, що це добре

Це боягузтво, нездатність зустрітися з життям...

Без дрібниці, відсутність холодної голови

І пройшовши цим шляхом, пройшовши його раніше

Мене б це менше турбувало, хоча б щодня

Я знаю, як бачити сонце

Я вмію дивитися на веселку, світ кольоровий

Я насолоджуюся кожним смаком

Різниця між тобою і мною

Я знав, як зустріти життя, а ти ні, ти, ти ні

Все, що я віддав за наше

Все, що я робив, сьогодні мертво

Все, що ми були, зникло

Усе, що ми робили, зів’яло

за твої бісані страхи

Все, що я робив, ти не бачив

Ви завжди просили більше, ніж бачили

Все, що ми були, зникло

Усе, що ми робили, зів’яло

Як ті кінці