Por Dentro - AMBKOR

Puede que el frío esté por dentro

He aprendido a controlarlo sonriendo

Criado entre vientos, tormentas, conservé una vela

Ya no son tus palabras las que me congelan

Mi alma está en septiembre, mi cora en diciembre

Esperando un verano que nunca vuelve

Esperando que aprenda el que nunca aprende

La nieve cubrió el verde

Y se ha llevado hasta las ganas que tenía de verte

Puta suerte repartida al azar

¿Quién habrá justo adelante mío cuando miro el mar, eh?

¿Quién con insomnio, quién con ganas de llorar?

¿Quién guarda las caricias que te faltan para respirar?

Abrazos a modos de manta

Palabras a modo de abrigo si el aliento falta

Amigos que sí están, que te levantan

¿Quién coño tiene el truco para verlo

Si la nieve ya cubrió las plantas?

No puedo vivir buscando trampas

No valgo la mitad de lo que quiero, tengo que olvidarlas

Tengo una familia y tan cerca la cima

Capaz de ver la espina y no la flor de encima

Leyenda viva con veintipico

Leyenda muerta cuando nazca un tipo

Que pueda cerrar mi hocico

Triste corazón, noble compañero

Seré tu chubasquero cuando lluevan aguaceros

Soy el mismo que creció escribiendo temas en su cuarto

¿Quién me diría que mis penas cruzarían el charco?

Una vida vigilando la marea

Intentando construir un puto barco tirado en la arena

Quiero nadar entre sirenas, vivir con poco

Ser un náufrago, volverme loco

Todo es de todos para ti, no para mí

No por eso no soy ambicioso

Quise un chalet en frente de sus ojos

Y me dejó por otro, y me entró la risa

Me esperaba suplicando y no suplico a quien me pisa

La vida me ha enseñado un par de cosas gratis

Si te quieren, no te quieren cambiar, así de fácil

Para querer no hay que ser ágil, hay que ser sincero

Ponte dos tragos de ron y te lo cuento entero

Ya aprendí que éste vacío no era pasajero

Y, que me siento más solo desde que te quiero

Pero prefiero sufrir que ser de hielo

Cora de barrio sabe dormir en el suelo

Aquí los colegas los contamos con los dedos

No necesitamos fotos pa' saber lo que tenemos

No me quiero morir nunca

Sabrás quién eres cuando dejes de esquivar preguntas

Cargamos con miles de culpas, por dudas absurdas

Si un colega es de verdad, un brindis vale por una disculpa

Y discúlpame por todo lo que no hice bien

Viviendo en las nubes es difícil controlar los pies

¿Recuerdas el sueño que te conté?

Estoy volando con las alas que en su día no supiste ver

Y volveré cuando no quieras verte

Volveré, seré tu suerte, tu lado fuerte

Volver para volver a perderte

Estoy matando el tiempo

Bebiéndome los miedos con mi gente

Y… ganas de marchar, de quedarme solo

Ganas de perderlo todo para no pensar en nada

Ganas de matar al odio, de mirarme a la cara

De mirarme y no escupirme la verdad de lo que pasa

Vivir al margen como un puto niño

Salir corriendo rumbo al infinito, no sé si me explico

Debería ser delito estar callado

Y no poder cortar con todo lo que se ha acabado

Y mira a otro lado, me he comido al panorama primo

Con un disco sobre mí y unas bambas del chino

No es mi destino

Son mis huevos y esta voz cogida

Nada de esto estaba escrito

Y tú esta mierda no la escribirías

Un día cualquiera en un lugar cualquiera

En esta clase dejaré más frases que tú en toda tu carrera

Voy contando días hasta que me muera

El mundo espera ahí fuera

Saben que si callo, valdrá la pena la espera

¿Cuántas veces hice las maletas por amor?

¿Cuántas veces el amor hizo las maletas y marchó?

¿Cuántas veces echaré de menos algo de alguien que murió?

¿Cuántas veces tú, cuántas veces yo?

Tengo que sobrevivir en esta selva

Tengo dos opciones: o me como los leones o su mierda

Ya no estamos pa' tragar más mierda por la puta cara

El mundo nos la quiere chupar, le sobran ganas

¡Ah!

Lobo Negro

Hemos vuelto a hacerlo

Y tú no

Es lo que hay loco

Otra puta liga

AMBKOR

You!

Холод може бути всередині

Я навчився контролювати це, посміхаючись

Піднятий між вітрами, бурями, я тримав вітрило

Більше не твої слова морозять мене

Моя душа у вересні, моє серце в грудні

В очікуванні літа, яке ніколи не повернеться

Чекає той, хто ніколи не навчиться вчитися

Сніг вкрив зелень

І це навіть позбавило мене бажання побачити тебе

До біса випадково пощастило

Хто буде прямо переді мною, коли я дивлюся на море, га?

Кому безсоння, кому хочеться плакати?

Хто зберігає ласки, яких тобі не вистачає, щоб дихати?

Обійми, як ковдру

Слова як притулок, якщо немає дихання

Друзі, які поруч, які піднімають тебе

Хто, чорт, має трюк, щоб це побачити

Якщо сніг уже вкрив рослини?

Я не можу жити, шукаючи пастки

Я не вартий і половини того, що хочу, я повинен їх забути

У мене є сім'я, і ​​я так близько до вершини

Здатний бачити шип, а не квітку над ним

жива легенда двадцяти з чимось

легенда вмирає, коли народжується хлопець

Щоб я міг закрити рота

сумне серце, шляхетний товариш

Я буду твоїм плащем, коли піде дощ

Я той самий, що виріс, пишучи пісні у своїй кімнаті

Хто б сказав мені, що мої печалі перепливуть ставок?

Життя, яке спостерігає за припливом

Спроба побудувати довбаний корабель, що лежить на піску

Я хочу плавати серед русалок, жити з малим

Бути потерпілим, збожеволіти

Для тебе все належить всім, а не для мене

Ні, тому я не амбітний

Я хотів віллу перед твоїми очима

І він покинув мене заради іншої, а я сміялася

Він чекав мене благаючи, а я не благаю, хто на мене наступає

Життя навчило мене дечому безкоштовно

Якщо вони вас люблять, вони не хочуть вас змінювати, це так просто

Щоб любити, не треба бути спритним, треба бути щирим

Випий дві порції рому, і я тобі все розповім

Я вже зрозумів, що ця порожнеча не тимчасова

І що я відчуваю себе більш самотнім, оскільки люблю тебе

Але я краще буду страждати, ніж бути зробленим з льоду

Кора де Барріо вміє спати на підлозі

Ось ми, колеги, їх на пальцях рахуємо

Нам не потрібні фотографії, щоб знати, що ми маємо

Я ніколи не хочу вмирати

Ви дізнаєтеся, хто ви, коли перестанете ухилятися від запитань

Ми несемо тисячі провин через абсурдні сумніви

Якщо колега справжній, тост вартий вибачень

І вибач мене за все, що я зробив не так

Живучи в хмарах, важко контролювати свої ноги

Ти пам'ятаєш сон, який я тобі розповів?

Я лечу на крилах, яких ти в свій час не вмів побачити

І я повернуся, коли ти не захочеш тебе бачити

Я повернусь, я стану твоєю удачею, твоєю сильною стороною

Повернутися, щоб знову втратити тебе

Я вбиваю час

П'ю свої страхи з моїми людьми

І… бажання піти, залишитися на самоті

Хочеться все втратити, щоб ні про що не думати

Бажання вбити ненависть, подивитися мені в обличчя

Дивитися на мене і не плювати на правду того, що відбувається

Жити на узбіччі, як довбана дитина

Тікаю в нескінченність, не знаю, чи розумію себе

Мовчати має бути злочином

І не в змозі зрізати з усім, що закінчилося

І подивіться в інший бік, я з'їв двоюрідну панораму

З записом на мене і якимись китайськими кросівками

це не моя доля

Вони мої яйця і цей долбаний голос

Нічого з цього не було написано

І ти б не писав це лайно

Будь-який день у будь-якому місці

У цьому класі я залишу більше фраз, ніж ви за всю вашу кар’єру

Я рахую дні до смерті

Світ чекає там

Вони знають, що якщо я мовчу, чекати варто

Скільки разів я пакував валізи заради кохання?

Скільки разів кохання збирало речі й йшло?

Скільки разів я буду сумувати за тим, хто помер?

Скільки разів ти, скільки разів я?

Я повинен вижити в цих джунглях

У мене два варіанти: або я з'їм левів, або їхнє лайно

Ми більше не батьки, щоб ковтати більше лайна заради довбаного обличчя

Світ хоче нас висмоктати, він хоче занадто багато

о!

чорний вовк

Ми зробили це знову

А ви ні

Це божевілля

інша долбана ліга

АМБКОР

Ви!