Спасибо, Вова - Алёна Валенсия

Вновь за окнами апрель, дождь стучит по тротуару.

Снова холодна постель, нет тебя со мной.

Кто был прав, кто виноват — нет нужды теперь нам спорить,

Только одинокий взгляд, — след любви немой.

Припев:

Спасибо, Вова, за любовь!

Спасибо, Вова, за разлуку.

Я отдала тебе тепло, любить тебя такая мука.

Спасибо, что ты смог понять.

Тебя из сердца отпускаю.

Прости, что я не в силах ждать;

и я тебя за все прощаю.

Стрелки замерли в часах, превратив секунды в вечность.

Но остался на губах нежный вкус мечты.

Небо знает, как скучаю я, снова плачет теплым ливнем,

И стирает навсегда фразу «я и ты»…

Припев:

Спасибо, Вова, за любовь!

Спасибо, Вова, за разлуку.

Я отдала тебе тепло, любить тебя такая мука.

Спасибо, что ты смог понять.

Тебя из сердца отпускаю.

Прости, что я не в силах ждать;

и я тебя за все прощаю.

Спасибо, Вова, за любовь.

Спасибо, Вова, за разлуку.

Любить тебя такая мука…

Спасибо, Вова, за любовь!

Спасибо, Вова, за разлуку.

Я отдала тебе тепло, любить тебя такая мука.

Спасибо, что ты смог понять.

Тебя из сердца отпускаю.

Прости, что я не в силах ждать;

и я тебя за все прощаю.

Знов за вікнами квітень, дощ стукає по тротуару.

Знову холодна постіль, немає тебе зі мною.

Хто мав рацію, хто винен — немає потреби тепер нам сперечатися,

Тільки самотній погляд,— слід кохання німий.

Приспів:

Спасибі, Вово, за любов!

Спасибі, Вово, за розлуку.

Я віддала тобі тепло, любити тебе таке борошно.

Дякую, що ти зміг зрозуміти.

Тебе із серця відпускаю.

Вибач, що я не в силах чекати;

і я тебе за все прощаю.

Стрілки завмерли в годинах, перетворивши секунди на вічність.

Але залишився на губах ніжний смак мрії.

Небо знає, як сумую я, знову плаче теплою зливою,

І стирає назавжди фразу «я і ти»...

Приспів:

Спасибі, Вово, за любов!

Спасибі, Вово, за розлуку.

Я віддала тобі тепло, любити тебе таке борошно.

Дякую, що ти зміг зрозуміти.

Тебе із серця відпускаю.

Вибач, що я не в силах чекати;

і я тебе за все прощаю.

Спасибі, Вово, за любов.

Спасибі, Вово, за розлуку.

Любити тебе таке борошно.

Спасибі, Вово, за любов!

Спасибі, Вово, за розлуку.

Я віддала тобі тепло, любити тебе таке борошно.

Дякую, що ти зміг зрозуміти.

Тебе із серця відпускаю.

Вибач, що я не в силах чекати;

і я тебе за все прощаю.