Женатый - Алёна Апина

Он мне с работы, как обычно, позвонит, свиданья назначая.

Всегда такой интеллигентный вид, хоть мелкий, но начальник.

Вино дешёвое, коробочка конфет и в целлофане розы.

И уходя, шепнёт на ушко мне, что это всё серьёзно.

Что велика его любовь, размер такой: ни края, ни границы…

А он женатый и похоже, что с женой, не хочет разводиться.

И на какой такой крючок так просто я попалась.

Меня целует он, целует он взасос, и водит за нос.

С женою ходит, между прочем, он всегда в кино и в рестораны.

А я гуляю с ним туда-сюда, от двери до дивана.

Чтоб на глаза нам никому не попадать, встречаемся мы дома.

А что о жизни мне моей сказать подружкам и знакомым?

Что жду, как дурочка его, который год — не есться мне, не спиться.

А он женатый и похоже, что с женой, не хочет разводиться.

И на какой такой крючок так просто я попалась.

Меня целует он, целует он, целует он и водит за нос.

Жизнь постепенно превратилась в анекдот старинный, бородатый.

Он в эту пятницу опять ко мне придёт, слегка поддатый.

Слезою обольёт мой плюшевый диван, издёргает все нервы.

Меня богиней станет называть, жену — мегерой.

Твердит: на острове пустом вдвоём со мной мечтает очутиться,

А сам женатый и похоже, что с женой, не хочет разводиться.

И на какой такой, такой, такой крючок, так просто я попалась.

Меня целует он, целует он взасос, какая гадость!

Він мені з роботи, як звичайно, зателефонує, призначаючи побачення.

Завжди такий інтелігентний вигляд, хоч дрібний, але начальник.

Вино дешеве, коробочка цукерок і целофані троянди.

І йдучи, шепне на вушка мені, що це все серйозно.

Що велике його кохання, розмір такий: ні краю, ні кордону...

А він одружений і схоже, що з дружиною, не хоче розлучатися.

І на який такий гачок так просто я попалася.

Мене цілує він, цілує він взасос, і водить за нос.

З дружиною ходить, між іншим, він завжди в кіно і в ресторани.

А я гуляю з ним туди-сюди, від двері до дивану.

Щоб на очі нам нікому не потрапляти, зустрічаємося ми вдома.

А що про життя мені моєму сказати подружкам і знайомим?

Що чекаю, як дурненька його, котрий рік— не є мені, не спитися.

А він одружений і схоже, що з дружиною, не хоче розлучатися.

І на який такий гачок так просто я попалася.

Мене цілує він, цілує він, цілує він і водить за нос.

Життя поступово перетворилося на анекдот старовинний, бородатий.

Він цієї п'ятниці знову до мене прийде, злегка підданий.

Сльозою облиє мій плюшевий диван, висмикує всі нерви.

Мене богинею називатиме, дружину — мегерой.

Твердить: на острові порожньому вдвох зі мною мріє опинитися,

А сам одружений і схоже, що з дружиною, не хоче розлучатися.

І на який такий, такий, такий гачок, так просто я попалася.

Мене цілує він, цілує він, яка гидота!