Электричка - Алёна Апина

В городе осень, и дождь, и слякоть.

Ну, как тут не плакать.

Как тут не плакать.

Как тут слезинкам с ресниц не капать во тьму.

Ты всё сказала, ты всё сказала, ему на прощанье, там у вокзала.

Сердце устало, но видно мало ему!

Ну, что же…

Плачь у порога, девчонка — недотрога.

Жизнь разделила, железная дорога.

Странной звездою, горит зелёный семафор.

Он уехал прочь, на ночной электричке.

В темноте шагов, ты всё ждёшь по — привычке.

Осень и печаль, две подружки — сестрички.

Рядом с тобой, этой ночью немой.

Он уехал прочь, на ночной электричке.

С горя б закурить, да промокли все спички.

Осень и печаль, две подружки — сестрички.

Девочка, плачь, всё пройдёт — весной.

В городе осень, и дождь, и слякоть.

Ну, как тут не плакать, как тут не плакать.

Как тут слезинкам, с ресниц не капать во тьму.

Но осень не вечна, и дождь не вечен.

Ты, вспомнив однажды, тот горький вечер,

Лишь улыбнёшься.

И крыть тут нечем, пойми.

Но нынче плачь у порога девчонка — недотрога.

Жизнь разделила, железная дорога.

Странной звездою, горит зелёный семафор.

Он уехал прочь, на ночной электричке.

В темноте шагов, ты всё ждёшь по — привычке.

Осень и печаль, две подружки — сестрички.

Рядом с тобой, этой ночью немой.

Он уехал прочь, на ночной электричке.

С горя б закурить, да промокли все спички.

Осень и печаль, две подружки — сестрички.

Девочка, плачь, всё пройдёт — весной.

Он уехал прочь, на ночной электричке.

В темноте шагов, ты всё ждёшь по — привычке.

Осень и печаль, две подружки — сестрички.

Рядом с тобой, этой ночью немой.

Он уехал прочь, на ночной электричке.

С горя б закурить, да промокли все спички.

Осень и печаль, две подружки — сестрички.

Девочка, плачь, всё пройдёт — весной.

Он уехал прочь, на ночной электричке.

В темноте шагов, ты всё ждёшь по — привычке.

Осень и печаль, две подружки — сестрички.

Рядом с тобой, этой ночью немой.

Он уехал прочь, на ночной электричке.

С горя б закурить, да промокли все спички.

Осень и печаль, две подружки — сестрички.

Девочка, плачь, всё пройдёт — весной.

У місті осінь, і дощ, і сльота.

Ну, як тут не плакати.

Як тут не плакати.

Як тут сльозинкам з вій не капати в темряву.

Ти все сказала, ти все сказала, йому на прощання, там біля вокзалу.

Серце втомилося, але мало йому!

Ну що ж…

Плач біля порога, дівчинка недоторка.

Життя розділило, залізниця.

Дивною зіркою горить зелений семафор.

Він поїхав геть, на нічній електричці.

У темряві кроків, ти все чекаєш за звичкою.

Осінь і печаль, дві подружки сестрички.

Поряд із тобою, цієї ночі німий.

Він поїхав геть, на нічній електричці.

З горя б закурити, так промокли всі сірники.

Осінь і печаль, дві подружки сестрички.

Дівчинка, плач, все пройде - навесні.

У місті осінь, і дощ, і сльота.

Ну, як тут не плакати, як тут не плакати.

Як тут сльозинкам, з вій не капати в темряву.

Але осінь не вічна, і дощ не вічний.

Ти, згадавши одного разу, той гіркий вечір,

Лише усміхнешся.

І крити тут нічим, зрозумій.

Але нині плач у порога дівчинка — недоторка.

Життя розділило, залізниця.

Дивною зіркою горить зелений семафор.

Він поїхав геть, на нічній електричці.

У темряві кроків, ти все чекаєш за звичкою.

Осінь і печаль, дві подружки сестрички.

Поряд із тобою, цієї ночі німий.

Він поїхав геть, на нічній електричці.

З горя б закурити, так промокли всі сірники.

Осінь і печаль, дві подружки сестрички.

Дівчинка, плач, все пройде - навесні.

Він поїхав геть, на нічній електричці.

У темряві кроків, ти все чекаєш за звичкою.

Осінь і печаль, дві подружки сестрички.

Поряд із тобою, цієї ночі німий.

Він поїхав геть, на нічній електричці.

З горя б закурити, так промокли всі сірники.

Осінь і печаль, дві подружки сестрички.

Дівчинка, плач, все пройде - навесні.

Він поїхав геть, на нічній електричці.

У темряві кроків, ти все чекаєш за звичкою.

Осінь і печаль, дві подружки сестрички.

Поряд із тобою, цієї ночі німий.

Він поїхав геть, на нічній електричці.

З горя б закурити, так промокли всі сірники.

Осінь і печаль, дві подружки сестрички.

Дівчинка, плач, все пройде - навесні.