Заплутали мишки - Алёна Апина

Ты скучаешь — вата валит с неба,

По неделям вьюги и метели.

У дороги домики под снегом,

Будто белые медведи.

Заплутали мишки, заплутали,

Заблудились в паутинках улиц.

И к Большой Медведице, как к маме,

В брюхо звёздное уткнулись.

Молоком течёт по снегу ветер,

Обдувая сгорбленные крыши.

Будто белых маленьких медведей

Мама языком шершавым лижет.

Не грусти — сбываются надежды,

Хоть деревья в зимних одеяньях,

Будто мишки в шубах белоснежных,

Кружатся под Северным Сияньем.

Ты скучаешь — вата валит с неба,

Всю неделю вьюги и метели.

У дороги домики под снегом,

Будто белые медведи.

В брюхо звёздное уткнулись,

В брюхо звёздное уткнулись…

Ти нудьгуєш - вата валить з неба,

По тижнях завірюхи і хуртовини.

У дороги будиночки під снігом,

Начебто білі ведмеді.

Заплутали ведмедики, запутали,

Заблукали в павутинках вулиць.

І до Великої Ведмедиці, як до мами,

В черево зоряне уткнулися.

Молоком тече по снігу вітер,

Обдув згорблені дахи.

Неначе білих маленьких ведмедів

Мама язиком шорстким лиже.

Не суми — збуваються надії,

Хоч дерева в зимових шатах,

Ніби ведмедики в шубах білосніжних,

Кружляють під Північним Сяйвом.

Ти нудьгуєш - вата валить з неба,

Весь тиждень завірюхи і хуртовини.

У дороги будиночки під снігом,

Начебто білі ведмеді.

В черево зоряне уткнулися,

В черево зоряне уткнулися...