В Петербурге сегодня дожди - Алла Пугачёва

Ты не слушай что дождь обо мне тебе шепчет обманчивый

И не верь будто гром знает что-то про нас неприличное

Он лишь отзвук грозы уходящей лениво и вкрадчиво,

А гроза за окном просто старая дева двуличная

Ты не верь облакам в вышине пролетающим с севера

Не смотри за окно на пугающий блеск электричества

Ты не верь в темноте аромату душистого клевера

Ты почувствуй меня в обжигающий миг одиночества

В Петербурге сегодня гроза

На ресницах застыла слеза

Ты мой милый родной человек

Расстаёмся как будто на век

Расстаёмся как будто на век

На душе тихо падает снег

Ты звонков моих больше не жди

В Петербурге сегодня дожди

Под скандалящий гром под зарницу кровавую алую

Ты подумай о том что тебе рассказала бессонница

Посиди и поплачь в темноте словно девочка малая

Под раскатистый гром что в окно непрошено ломится

Ты подумай о том что дожди на планете не вечные

Будет снова луна от хорошей погоды чуть пьяная,

А гроза за окном как явление столь быстротечное

Ты поверь всё опять как всегда начинается заново

В Петербурге сегодня гроза

На ресницах застыла слеза

Ты мой милый родной человек

Расстаёмся как будто на век

Расстаёмся как будто на век

На душе тихо падает снег

Ты звонков моих больше не жди

В Петербурге сегодня дожди

Ти не слухай що дощ про мене тобі шепоче оманливий

І не вір ніби грім знає щось про нас непристойне

Він лиш відгомін грози, що йде ліниво і крадливо,

А гроза за окном просто стара діва двоособлива

Ти не вір хмар у висоті, що пролітає з півночі

Не дивися за вікно на лякаючий блиск електрики

Ти не вір у темряві аромату запашної конюшини

Ти відчуй мене в обпалюючу мить самотності

У Петербурзі сьогодні гроза

На вії застигла сльоза

Ти моя люба рідна людина

Розлучаємося наче на вік

Розлучаємося наче на вік

На душі тихо падає сніг

Ти дзвінків моїх більше не чекай

У Петербурзі сьогодні дощі

Під скандальний грім під блиску криваву червону

Ти подумай про те, що тобі розповіла безсоння

Посидь і поплач у темряві немов дівчинка мала

Під гуркіт грім що у вікно непрохано ломиться

Ти подумай про те, що дощі на планеті не вічні

Буде знову місяць від гарної погоди трохи п'яний,

А гроза за вікном як явище настільки швидкоплинне

Ти повір все знову як завжди починається заново

У Петербурзі сьогодні гроза

На вії застигла сльоза

Ти моя люба рідна людина

Розлучаємося наче на вік

Розлучаємося наче на вік

На душі тихо падає сніг

Ти дзвінків моїх більше не чекай

У Петербурзі сьогодні дощі