А знаешь, всё ещё будет - Алла Пугачёва

А знаешь, все еще будет,

Южный ветер еще подует

И весну еще наколдует,

И память перелистает,

И встретиться нас заставит,

И встретиться нас заставит,

И еще, меня на рассвете

Губы твои разбудят.

Счастье — что оно?

Та же птица:

Упустишь и не поймаешь.

А в клетке ему томиться

Тоже ведь не годится,

Трудно с ним, понимаешь?

Понимаешь, все еще будет,

В сто концов убегают рельсы,

Самолеты уходят в рейсы,

Корабли снимаются с якоря.

Если бы помнили это люди,

Если бы помнили это люди,

Чаще думали бы о чуде,

Реже бы люди плакали.

Счастье — что оно?

Та же птица:

Упустишь и не поймаешь.

А в клетке ему томиться

Тоже ведь не годится,

Трудно с ним, понимаешь?

Я его не запру безжалостно,

Я его не запру безжалостно,

Я его не запру безжалостно,

Крыльев не искалечу.

Улетаешь?

Лети, пожалуйста.

Улетаешь?

Лети, пожалуйста.

Улетаешь?

Лети, пожалуйста.

Знаешь, как отпразднуем встречу.

А знаєш, все ще буде,

Південний вітер ще подує

І весну ще начарує,

І пам'ять перегортає,

І зустрітися нас змусить,

І зустрітися нас змусить,

І ще, мене на світанку

Губи твої розбудять.

Щастя – що воно?

Той самий птах:

Впустиш і не спіймаєш.

А в клітці йому нудитися

Адже теж не годиться,

Важко з ним, розумієш?

Розумієш, все ще буде,

У сто кінців тікають рейки,

Літаки йдуть у рейси,

Кораблі знімаються з якоря.

Якби пам'ятали це люди,

Якби пам'ятали це люди,

Частіше думали б про диво,

Рідше б люди плакали.

Щастя – що воно?

Той самий птах:

Впустиш і не спіймаєш.

А в клітці йому нудитися

Адже теж не годиться,

Важко з ним, розумієш?

Я його не запру безжально,

Я його не запру безжально,

Я його не запру безжально,

Крильєв не покалічу.

Відлітаєш?

Лети, будь ласка.

Відлітаєш?

Лети, будь ласка.

Відлітаєш?

Лети, будь ласка.

Знаєш, як відсвяткуємо зустріч.