Позови меня с собой - Алла Пугачёва

Снова от меня ветер злых перемен тебя уносит,

Не оставив мне даже тени взамен,

И он не спросит, -

Может быть, хочу улететь я с тобой

Желтой осенней листвой,

Птицей за синей мечтой.

Позови меня с собой,

Я приду сквозь злые ночи,

Я отправлюсь за тобой,

Что бы путь мне ни пророчил,

Я приду туда, где ты

Нарисуешь в небе солнце,

Где разбитые мечты

Обретают снова силу высоты.

Сколько я искала тебя сквозь года

В толпе прохожих,

Думала, - ты будешь со мной навсегда,

Но ты уходишь,

Ты теперь в толпе не узнаешь меня,

Только, как прежде любя, я отпускаю тебя.

Позови меня с собой,

Я приду сквозь злые ночи,

Я отправлюсь за тобой,

Что бы путь мне ни пророчил,

Я приду туда, где ты

Нарисуешь в небе солнце,

Где разбитые мечты

Обретают снова силу высоты.

Каждый раз, как только спускается ночь

На спящий город,

Я бегу из дома бессонного прочь

В тоску и холод,

Я ищу среди снов безликих тебя,

Но в двери нового дня,

Я вновь иду без тебя.

Позови меня с собой,

Я приду сквозь злые ночи,

Я отправлюсь за тобой,

Что бы путь мне ни пророчил,

Я приду туда, где ты

Нарисуешь в небе солнце,

Где разбитые мечты

Обретают снова силу высоты.

Позови меня с собой,

Я приду сквозь злые ночи,

Я отправлюсь за тобой,

Что бы путь мне ни пророчил,

Я приду туда, где ты

Нарисуешь в небе солнце,

Где разбитые мечты

Обретают снова силу высоты.

Позови меня с собой,

Я приду сквозь злые ночи,

Я отправлюсь за тобой,

Что бы путь мне ни пророчил,

Я приду туда, где ты

Нарисуешь в небе солнце,

Где разбитые мечты

Обретают снова силу высоты.

Знову від мене вітер злих змін тебе забирає,

Не залишивши мені навіть тіні натомість,

І він не спитає, -

Може, хочу полетіти я з тобою

Жовтим осіннім листям,

Птахом за синьою мрією.

Поклич мене з собою,

Я прийду крізь злі ночі,

Я вирушу за тобою,

Що б шлях мені не пророкував,

Я прийду туди, де ти

Намалюєш у небі сонце,

Де розбиті мрії

Знаходять знову силу висоти.

Скільки я шукала тебе крізь роки

У натовпі перехожих,

Думала, - ти будеш зі мною назавжди,

Але ти йдеш,

Ти тепер у натовпі не впізнаєш мене,

Тільки, як і раніше люблячи, я відпускаю тебе.

Поклич мене з собою,

Я прийду крізь злі ночі,

Я вирушу за тобою,

Що б шлях мені не пророкував,

Я прийду туди, де ти

Намалюєш у небі сонце,

Де розбиті мрії

Знаходять знову силу висоти.

Щоразу, як тільки спускається ніч

На спляче місто,

Я біжу з дому безсонного геть

У тугу та холод,

Я шукаю серед снів безликих тебе,

Але у двері нового дня,

Я знову йду без тебе.

Поклич мене з собою,

Я прийду крізь злі ночі,

Я вирушу за тобою,

Що б шлях мені не пророкував,

Я прийду туди, де ти

Намалюєш у небі сонце,

Де розбиті мрії

Знаходять знову силу висоти.

Поклич мене з собою,

Я прийду крізь злі ночі,

Я вирушу за тобою,

Що б шлях мені не пророкував,

Я прийду туди, де ти

Намалюєш у небі сонце,

Де розбиті мрії

Знаходять знову силу висоти.

Поклич мене з собою,

Я прийду крізь злі ночі,

Я вирушу за тобою,

Що б шлях мені не пророкував,

Я прийду туди, де ти

Намалюєш у небі сонце,

Де розбиті мрії

Знаходять знову силу висоти.