Опять метель - Алла Пугачёва, Кристина Орбакайте

За тобой, не закрывая дверь -

Я живу уже который год.

И с тех пор, отсчёт моих нечаянных потерь,

Остановленный кого-то ждёт.

Опять метель: и мается Былое в темноте...

Опять метель: две Вечности сошлись в один короткий день...

Короткий день...

Ты, меня не ведая - прости.

На пороге долго не томись.

Ведь теперь у нашей, повторившейся любви -

Станет сроком давности - вся жизнь.

Опять метель: и мается Былое в темноте...

Опять метель: две Вечности сошлись в один короткий день...

Опять метель: и мается Былое в темноте...

Опять метель: две Вечности сошлись в один короткий день...

За тобою, не зачиняючи двері.

Я живу вже котрий рік.

І з того часу, відлік моїх ненавмисних втрат,

Зупинений когось чекає.

Знову хуртовина: і мається Коли в темряві...

Знову хуртовина: дві Вічності зійшлися в один короткий день...

Короткий день...

Ти, мене не знаючи - вибач.

На порозі довго не тужи.

Адже тепер у нашого, повтореного кохання -

Стане терміном давності – все життя.

Знову хуртовина: і мається Коли в темряві...

Знову хуртовина: дві Вічності зійшлися в один короткий день...

Знову хуртовина: і мається Коли в темряві...

Знову хуртовина: дві Вічності зійшлися в один короткий день...