Так дурно жить - Алла Пугачёва

Так дурно жить, как я вчера жила!

В чужом пиру, где все мертвы друг к другу

И пошлости нетрезвая жара

Свистит в мозгу по замкнутому кругу.

Чудовищем ручным в чужих домах

Нести две влажных черноты в глазницах…

И пребывать не сведеньем в умах,

А вожделенной притчей во языцах.

Довольствоваться роскошью беды

В злорадном, нерадивом нетерпении,

Следить за увяданием звезды,

Втемяшенной в мой разум при рождении,

Втемяшенной в мой разум при рождении!..

Пережимать иссякшую педаль,

Без тех, без лучших, мыкалась по свету,

А без себя — не велика ль печаль?

-

Уж не копить ли драгоценность эту?

Дразнить плащом горячий гнев машин,

И снова выжить, как это?!

— ни сложно,

Под доблестной защитою мужчин,

Что и в невесты брать неосторожно…

Какая тайна влюблена в меня…

Чьей выгоде мое спасенье сладко?

Коль мне дано по окончаньи дня

Стать оборотнем, алчущим порядка,

Какая тайна влюблена в меня?

Так дурно жить, как я вчера жила.

Так погано жити, як я вчора жила!

У чужому бенкеті, де всі мертві один до одного

І вульгарності нетвереза ​​спека

Свистить у мозку по замкнутому колі.

Чудовиськом ручним у чужих будинках

Нести дві вологі чорноти в очницях…

І перебувати не зведенням в умах,

А бажаною притчею в мовах.

Задовольнятися розкішшю біди

У злорадному, недбалому нетерпінні,

Стежити за в'яненням зірки,

Втім'яний у мій розум при народженні,

Втім'яний у мій розум при народженні!..

Перетискати вичерпану педаль,

Без тих, без кращих, микалася по світлу,

А без себе — не велика печаль?

-

Вже не накопичити чи коштовність цю?

Дражнити плащем гарячий гнів машин,

І знову вижити, як це?!

— ні складно,

Під доблесним захистом чоловіків,

Що і в нареченої брати необережно...

Яка таємниця закохана в мене…

Чиєму вигоді мій порятунок солодкий?

Якщо мені дано по закінчення дня

Стати перевертнем, який хоче ладу,

Яка таємниця закохана в мене?

Так погано жити, як я вчора жила.