Старый дом - Алла Пугачёва

Вот плывет из детства

Дом, мой старый дом,

Где мне пела песни

Бабка под окном.

Жизнь куда-то мчится,

Но над головой

Все, все, все кружится

Шарик голубой.

В той песне тайное, тайное, тайное

И удалое, и печальное,

Мотив ее несложный

Но, как тогда, меня тревожит.

Ты ее со мною вместе

Пой, пой, пой, пой!

Крутится-вертится шар голубой,

Крутится-вертится над головой,

Крутится-вертится, хочет упасть,

А кавалер барышню хочет украсть.

Крутится-вертится, хочет упасть,

А кавалер барышню хочет украсть.

Вот я снова слышу

Той гитары звон,

С ней как будто ближе

Даль былых времен.

Мир — большой оркестр,

А я в нем — лишь струна,

И старинной песней

Жизнь моя полна.

В той песне тайное, тайное, тайное

И удалое, и печальное,

Мотив ее несложный

Но, как тогда, меня тревожит.

Ты ее со мною вместе

Пой, пой, пой, пой!

Дорогой длинною да ночкой лунною,

Да с песней той, что вдаль летит звеня,

Да с той старинною да с семиструнной.

Что по ночам так мучила меня.

Вот плывет из детства

Дом мой, старый дом,

Где мне пела песни

Бабка под окном.

Мир — большой оркестр,

И каждый в нем — струна,

И хорошей песней

Жизнь моя полна.

В той песне тайное, тайное, тайное

И удалое, и печальное,

Мотив ее несложный

Но, как тогда, меня тревожит,

Ты ее со мною вместе

Пой, пой, пой, пой!

Ох, полным-полна моя коробушка,

Есть в ней ситцы и парча.

Пожалей, душа моя зазнобушка,

Молодецкого плеча.

Пожалей, душа моя зазнобушка,

Молодецкого плеча.

От пливе з дитинства

Будинок, мій старий будинок,

Де мені співала пісні

Бабця під вікном.

Життя кудись мчить,

Але над головою

Все, все, все крутиться

Кулька блакитна.

Тієї пісні таємне, таємне, таємне

І удале, і сумне,

Мотив її нескладний

Але, як тоді, мене турбує.

Ти її зі мною разом

Співай, співай, співай, співай!

Крутиться-крутиться куля блакитна,

Крутиться-крутиться над головою,

Крутиться-крутиться, хоче впасти,

А кавалер панночку хоче вкрасти.

Крутиться-крутиться, хоче впасти,

А кавалер панночку хоче вкрасти.

Ось я знову чую

Тієї гітари дзвін,

З нею начебто ближче

Далечінь минулих часів.

Світ - великий оркестр,

А я в нім — лише струна,

І старовинною піснею

Життя моє сповнене.

Тієї пісні таємне, таємне, таємне

І удале, і сумне,

Мотив її нескладний

Але, як тоді, мене турбує.

Ти її зі мною разом

Співай, співай, співай, співай!

Дорогою довгою та нічною місячною,

Так з піснею тієї, що вдалину летить ланка,

Так з тією старовинною і з семиструнною.

Що вночі так мучила мене.

От пливе з дитинства

Будинок мій, старий будинок,

Де мені співала пісні

Бабця під вікном.

Світ - великий оркестр,

І кожний у ньому — струна,

І доброю піснею

Життя моє сповнене.

Тієї пісні таємне, таємне, таємне

І удале, і сумне,

Мотив її нескладний

Але, як тоді, мене турбує,

Ти її зі мною разом

Співай, співай, співай, співай!

Ох, повним-повна моя коробка,

Є в ній ситці і парча.

Пожалей, душа моя зазнобушка,

Молодецького плеча.

Пожалей, душа моя зазнобушка,

Молодецького плеча.