Про любовь - Алла Пугачёва

На мои сады вишневые

Налетели вьюги грозные,

Пели песни непутевые

И, совсем-совсем, совсем не звёздные.

Но не знали вьюги глупые —

Есть один секрет — ведь слаще ягода с мороза.

Припев:

Ты — моя любовь последняя,

Ты — боль моя, новая мечта о счастье.

Ты — моя любовь последняя, жизнь моя,

Не страшны, с тобой, ненастья.

Не страшны, не страшны,

Не страшны с тобой.

На мою любовь последнюю

Налетели злые вороны.

Окружили её сплетнями,

И пустыми, злыми разговорами.

Но не знали птицы глупые,

Что мою любовь

Так просто бедам не разрушить.

Припев.

Ты — моя любовь последняя,

Ты — боль моя, новая мечта о счастье.

Ты — моя любовь весенняя, ты жизнь моя,

Не страшны, с тобой, ненастья.

Не страшны, не страшны,

Не страшны с тобой.

На мої сади вишневі

Налетіли завірюхи грізні,

Співали пісні недолугі

І, зовсім-зовсім, зовсім не зіркові.

Але не знали завірюхи дурні —

Є один секрет — адже солодша ягода з морозу.

Приспів:

Ти— моє кохання останнє,

Ти — біль мій, нова мрія про щастя.

Ти— моє кохання останнє, життя моє,

Не страшні, з тобою, негоди.

Не страшні, не страшні,

Не страшні з тобою.

На мою любов останню

Налетіли злі ворони.

Оточили її плітками,

І порожніми, злими розмовами.

Але не знали птахи дурні,

Що моє кохання

Так просто бідам не зруйнувати.

Приспів.

Ти— моє кохання останнє,

Ти — біль мій, нова мрія про щастя.

Ти — моє кохання весняне, ти життя моє,

Не страшні, з тобою, негоди.

Не страшні, не страшні,

Не страшні з тобою.