Почему - Алла Пугачёва

Вот какое огорченье —

У соседа день рожденья,

Он меня не пригласил,

Только стулья попросил.

Почему так получилось, почему?

То ли плакать, то ль смеяться, не пойму.

Он меня не пригласил, ой,

Только стулья попросил.

Смех и танцы за стеною,

Я шепчу: «Зайди за мною»,

Но неужели не зайдет?

Зря подарок пропадет!

Почему так получилось, почему?

То ли плакать, то ль смеяться, не пойму.

Он меня не пригласил, ой,

Только стулья попросил.

Будет свадьба в день весенний,

Приглашу я всех соседей,

А его не приглашу,

Только стулья попрошу, ай!

Почему так получилось, почему?

То ли плакать, то ль смеяться, не пойму!

Я его не приглашу,

Только стулья попрошу,

И не отдам

Ось яке засмучення —

У сусіду день народження,

Він мене не запросив,

Лише стільці попросив.

Чому так сталося, чому?

Чи плакати, то сміятися, не розумію.

Він мене не запросив, ой,

Лише стільці попросив.

Сміх і танці за стіною,

Я шепочу: «Зайди за мною»,

Але невже не зайде?

Даремно подарунок пропаде!

Чому так сталося, чому?

Чи плакати, то сміятися, не розумію.

Він мене не запросив, ой,

Лише стільці попросив.

Буде весілля у день весняний,

Запрошу я всіх сусідів,

А його не запрошу,

Тільки стільці попрошу, ай!

Чому так сталося, чому?

Чи то плакати, то сміятися, не розумію!

Я його не запрошу,

Тільки стільці попрошу,

І не віддам