Песня о Москве - Алла Пугачёва

В час, когда заблестят фонари

Над ночной неподвижной рекой,

Ты укроешь меня до зари

И подаришь любовь и покой.

Кто-то вместе со мной помолчит

В этот час,

Лишь московское время летит,

Все летит мимо нас.

Звуки ночи замрут вдалеке,

И в тумане мы слышим едва:

То ли эхо скользит по реке,

То ли падают в небо слова.

Наша ночь никуда не спешит,

Как плывет,

Лишь московское время летит

Все вперед и вперед.

Как я люблю эти улочки на семи холмах!

Я не могу это все объяснить на словах,

Дорогая, дорогая подруга моя — Москва…

И захочется что-то сказать,

Но твои разноцветные сны

Будут медленно к нам выплывать,

Словно шорохи из тишины,

Город спит или делает вид,

Ночь плывет.

Лишь москвоское время спешит,

И не ждет, и не ждет.

Как я люблю эти улочки на семи холмах!

Я не могу это все объяснить на словах,

Дорогая, дорогая подруга моя — Москва…

В годину, коли заблищать ліхтарі

Над нічною нерухомою річкою,

Ти прикриєш мене до зорі

І подаруєш любов і спокій.

Хтось разом зі мною помовчить

У цю годину,

Лише московський час летить,

Все летить повз нас.

Звуки ночі замруть вдалині,

І в тумані ми чуємо ледве:

Чи то луна ковзає по ріці,

Чи ¦падають у небо слова.

Наша ніч нікуди не поспішає,

Як пливе,

Лише московський час летить

Все вперед і вперед.

Як я люблю ці вулички на семи пагорбах!

Я не можу це все пояснити на словах,

Дорога, дорога моя подруга — Москва...

І захочеться щось сказати,

Але твої різнокольорові сни

Будуть повільно до нас випливати,

Немов шарудіння з тиші,

Місто спить або робить вигляд,

Ніч пливе.

Лише московський час поспішає,

І не чекає, і не чекає.

Як я люблю ці вулички на семи пагорбах!

Я не можу це все пояснити на словах,

Дорога, дорога моя подруга — Москва...