Куда все уходят? - Алла Пугачёва

Куда все уходят, куда

Бегут, как подземные реки.

А кажется мне, не реки,

Куда все уходят, куда?

Слагают иные союзы

Попутчики славы моей.

Куда все уходят, куда?

Не знаю и думать не буду.

Я знаю, уходят отсюда,

И в сердце навек, навсегда

Бедою открытые двери

Грозой за собой затворив.

Мне побыть с друзьями хочется,

Разбежались они кто куда.

Но от этого одиночества

Мне не деться уже никуда.

Куда все уходят, куда,

В толпе городской растворяясь.

От дружбы моей отрекаясь,

Куда все уходят, куда,

По жизни идут, спотыкаясь,

Попутчики жизни моей.

Мне побыть с друзьями хочется,

Разбежались они кто куда.

Но от этого одиночества

Мне не деться уже никуда.

Куда все уходят, куда?

А летом душа не согрета.

А вдруг в одиночестве этом

Сама виновата, сама?

А вдруг в одиночестве этом

Сама виновата, сама!

Мне побыть с друзьями хочется,

Разбежались они кто куда.

Но от этого одиночества

Мне не деться уже никуда.

Куда все уходят, куда?

Куди всі йдуть, куди

Біжать, як підземні річки.

А здається мені, не ріки,

Куди всі йдуть, куди?

Складають інші спілки

Попутники слави моєї.

Куди всі йдуть, куди?

Не знаю і думати не буду.

Я знаю, йдуть звідси,

І в серце навік, назавжди

Бідою відчинені двері

Грозою за собою зачинивши.

Мені побути з друзями хочеться,

Розбіглися вони, хто куди.

Але від цієї самотності

Мені вже нема нікуди.

Куди всі йдуть, куди,

У натовпі міський розчиняючись.

Від дружби моєї зрікаючись,

Куди всі йдуть, куди,

По житті йдуть, спотикаючись,

Попутники життя мого.

Мені побути з друзями хочеться,

Розбіглися вони, хто куди.

Але від цієї самотності

Мені вже нема нікуди.

Куди всі йдуть, куди?

А влітку душа не зігріта.

А раптом на самоті цьому

Сама винна, сама?

А раптом на самоті цьому

Сама винна, сама!

Мені побути з друзями хочеться,

Розбіглися вони, хто куди.

Але від цієї самотності

Мені вже нема нікуди.

Куди всі йдуть, куди?