Дежурный ангел - Алла Пугачёва

Дежурный ангел мне явился ночью,

Я не спала, я у окна сидела,

Он обратил ко мне святые очи —

Ну, как живешь, что спела, что не спела?

Он крылья положил на стол устало,

Я крепкий кофе гостю подогрела.

Он пил, а я, дни прошлые листая,

Его глазами на себя смотрела.

Он пил, а я, дни прошлые листая,

Его глазами на себя смотрела.

Потом в ответ легко и беззаботно

Ему сказала — «Все, мой друг, прекрасно!

Милы друзья, не в тягость мне работа,

Прилежна дочь и муж со мною ласков».

«А я-то думал…» — он вздохнул печально,

Потертый нимб надел и поклонился, —

«В который раз счастливую встречаю,

И снова опыт мой не пригодился.

В который раз счастливую встречаю,

И снова опыт мой не пригодился.».

И улетел властитель всех бессониц,

Неся на крыльях призрачное счастье,

Чтоб растревожить звоном колоколец

Того, кто окна открывает настеж.

Я дверцу в клетку, где душа, как птица,

Спасителю ночному не открыла.

И как могла ему я повиниться,

Что в этой жизни я недолюбила?

Я дверцу в клетку, где душа, как птица,

Спасителю ночному не открыла.

И как могла ему я повиниться,

Что в этой жизни я недолюбила?

Я дверцу в клетку, где душа, как птица,

Спасителю ночному не открыла.

И как могла ему я повиниться,

Что в этой жизни я недолюбила?

Дежурный ангел мне явился ночью,

Я не спала, я не спала, я не спала…

Черговий ангел мені з'явився вночі,

Я не спала, я у окна сиділа,

Він обернув до мене святі очі.

Ну, як живеш, що заспівала, що не заспівала?

Він крила поклав на стол втомлено,

Я міцну каву гостю підігріла.

Він пив, а я, дні минулі гортаючи,

Його очима на себе дивилася.

Він пив, а я, дні минулі гортаючи,

Його очима на себе дивилася.

Потім у відповідь легко і безтурботно

Йому сказала — «Все, мій друже, чудово!

Милі друзі, не в тяжкість мені робота,

Дбайлива дочка і чоловік зі мною ласок».

«А я думав...» — він зітхнув сумно,

Потертий німб наділ і поклонився,—

«Щого разу щасливу зустрічаю,

І знову досвід мій не знадобився.

Вкотре щасливу зустрічаю,

І знову досвід мій не знадобився.».

І відлетів володар усіх безсоння,

Несячи на крилах примарне щастя,

Щоб розтривожити дзвоном дзвоник

Того, хто вікна відчиняє навстіж.

Я дверця в клітку, де душа, як птах,

Рятувальнику нічному не відкрила.

І як могла йому я повинитися,

Що в цьому житті я недолюбила?

Я дверця в клітку, де душа, як птах,

Рятувальнику нічному не відкрила.

І як могла йому я повинитися,

Що в цьому житті я недолюбила?

Я дверця в клітку, де душа, як птах,

Рятувальнику нічному не відкрила.

І як могла йому я повинитися,

Що в цьому житті я недолюбила?

Черговий ангел мені з'явився вночі,

Я не спала, я не спала, я не спала…