Близкие люди - Алла Пугачёва

Близкие люди, внезапно вы сделались дальними,

Ветер судьбы одуванчиком вас растрепал.

Близкие люди, слезами своими прощальными

Не разрушайте надежды последний причал.

Близкие люди, вы гордые, вы справедливые,

Сами себе вы хозяева и палачи.

Только любовь была между нами красивая,

Эта любовь сквозь безлунную полночь кричит.

Близкие люди, ближе не будет,

Друг друга нам не обмануть!

Кончится вьюга, и нам друг друга

Можно простить, но уже не вернуть…

Время пройдет, и тогда неизвестные дальние

Ваши места, между прочим, стесняясь, займут.

Ну, а пока моя жизнь, словно зал ожидания,

Где не живут, только ждут, только ждут, только ждут.

Близкие люди, ближе не будет,

Друг друга нам не обмануть!

Кончится вьюга, и нам друг друга

Можно простить, но уже не вернуть…

Близькі люди, раптово ви стали далекими,

Вітер долі кульбабою вас розтріпав.

Близькі люди, сльозами своїми прощальними

Не руйнуйте надії останній причал.

Близькі люди, ви горді, ви справедливі,

Самі собі ви господарі та кати.

Тільки кохання було між нами гарне,

Це кохання крізь безмісячну північ кричить.

Близькі люди, ближче не буде,

Один одного нам не обдурити!

Скінчиться завірюха, і нам один одного

Можна пробачити, але вже не повернути…

Час мине, і тоді невідомі далекі

Ваші місця, між іншим, соромлячись, займуть.

Ну, а поки моє життя, наче зал очікування,

Де не живуть, тільки чекають, тільки чекають, тільки чекають.

Близькі люди, ближче не буде,

Один одного нам не обдурити!

Скінчиться завірюха, і нам один одного

Можна пробачити, але вже не повернути…