Белые цветы - Алла Пугачёва

Не жалея ни о чем,

Я тебя не жду назад,

Я серебряным песком

Замету дорожку в сад.

Я беднягам-воробьям

Подарю свой непокой,

Свои окна от тебя

Занавешу кисеей.

А когда придет метель,

Я дорожку проведу,

Золотую карусель

Потихоньку заведу.

Эти белые цветы

Я поставлю у окна,

И тогда забудешь ты

То, что я совсем одна.

Позабудешь и уйдешь,

Вслед тебе прольется дождь,

Не приедешь погостить,

Чтоб меня развеселить.

А когда придет метель,

Я дорожку проведу,

Золотую карусель

Потихоньку заведу.

А когда придет метель,

Я дорожку проведу,

Золотую карусель

Потихоньку заведу

Не шкодуючи ні про що,

Я на тебе не чекаю назад,

Я срібним піском

Помічу доріжку в сад.

Я бідолахам-горобцям

Подарую свій неспокій,

Свої вікна від тебе

Завішу кисеєю.

А коли прийде хуртовина,

Я доріжку проведу,

Золота карусель

Потроху заведу.

Ці білі квіти

Я поставлю біля вікна,

І тоді забудеш ти

Те, що я зовсім одна.

Забудеш і підеш,

Слідом тобі проллється дощ,

Не приїдеш погостювати,

Щоб мене розвеселити.

А коли прийде хуртовина,

Я доріжку проведу,

Золота карусель

Потроху заведу.

А коли прийде хуртовина,

Я доріжку проведу,

Золота карусель

Потроху заведу