Анна Каренина - Алла Пугачёва

Хотелось жить не беспокоясь,

Всё потерять и хоть что-то найти,

Но снова я ложусь под поезд

Людской молвы на исходе пути.

Моей любви последней искрой

Мне не разжечь костра в ночи.

Пусть я уйду легко и чисто

И растворюсь в ясном огне свечи.

Только одна душа схожа с моей так странно,

Имя святое — Анна!

Анна Каренина.

Верю, что ты была, так же с ума сходила,

Всё, что со мною было, раньше пережила.

В будущей жизни мы будем подругами,

В будущей жизни будем счастливыми.

Скрывать любовь смешно и странно,

Когда нет слёз и только блестят глаза.

За что мой крест, скажи мне, Анна,

Любить того, кого мне любить нельзя?

За что мне мой озябший голос,

Которым плачу и пою?

За то, что я хранила гордость

Всю свою жизнь, летучую жизнь свою.

Только одна душа схожа с моей так странно,

Анна!

Анна Каренина!

Верю, что ты была, так же с ума сходила,

Всё, что со мною, было, раньше пережила.

В будущей жизни мы будем подругами,

Будем счастливыми…

Только одна душа схожа с моей так странно…

Анна!

Верю, что ты была, так же с ума сходила,

Всё, что со мною было, раньше пережила.

В будущей жизни мы будем подругами,

В будущей жизни будем счастливыми.

В будущей жизни будем счастливыми…

Будем счастливыми…

Хотілося жити не турбуючись,

Все втратити і хоч щось знайти,

Але знову я лягаю під потяг

Людської поголоски на виході шляху.

Мого кохання останньої іскрою

Мені не розпалити багаття вночі.

Нехай я піду легко і чисто

І розчинюся в ясному вогні свічки.

Тільки одна душа схожа на мою так дивно,

Ім'я святе — Ганно!

Анна Кареніна.

Вірю, що ти була, так з розуму сходила,

Все, що зі мною було, раніше пережила.

У майбутньому житті ми будемо подругами,

У майбутньому житті будемо щасливими.

Приховувати любов смішно і дивно,

Коли немає сліз і тільки блищать очі.

За що мій хрест, скажи мені, Ганно,

Любити того, кого мені не можна любити?

За що мені мій мерзлий голос,

Яким плачу й співаю?

За те, що я зберігала гордість

Все своє життя, летюче життя своє.

Тільки одна душа схожа на мою так дивно,

Ганна!

Анна Кареніна!

Вірю, що ти була, так з розуму сходила,

Все, що зі мною було раніше пережила.

У майбутньому житті ми будемо подругами,

Будемо щасливими.

Тільки одна душа схожа на мою так дивно…

Ганна!

Вірю, що ти була, так з розуму сходила,

Все, що зі мною було, раніше пережила.

У майбутньому житті ми будемо подругами,

У майбутньому житті будемо щасливими.

У майбутньому житті будемо щасливими…

Будемо щасливими.