Атаман - Александр Звинцов

Меченый свинцом, я пришёл с войны,

Привязал коня, сел я у жены.

А в скорости за мной комиссар пришёл,

Отвязал коня и жену увёл.

Э-эй, ай, да конь мой вороной,

Э-эй, да обрез стальной,

Э-эй, да густой туман,

Э-эй, ай, да батька атаман.

Пуля, пролетев, в грудь попала мне,

Но укрылся я на лихом коне,

Шашкою меня комиссар достал,

Кровью исходя, на коня я пал.

Э-эй, ай, да конь мой вороной,

Э-эй, да обрез стальной,

Э-эй, да густой туман,

Э-эй, ай, да батька атаман.

"Спаса на крови" под рубаху взял,

Хату подпалил и обрез достал,

При Советах жить, предавать свой крест,

Сколько нас таких уходило в лес.

Э-эй, ай, да конь мой вороной,

Э-эй, да обрез стальной,

Э-эй, да густой туман,

Э-эй, ай, да батька атаман.

Меченый свинцом, я пришёл с войны,

Привязал коня, сел я у жены.

А в скорости за мной комиссар пришёл,

Отвязал коня и жену увёл.

Э-эй, ай, да конь мой вороной,

Э-эй, да обрез стальной,

Э-эй, да густой туман,

Э-эй, ай, да батька атаман.

Помічений свинцем, я прийшов з війни,

Прив'язав коня, я сів у дружини.

А скоро за мною комісар прийшов,

Відв'язав коня і дружину повів.

Е-ей, ай, та кінь мій вороний,

Е-ей, та обріз сталевий,

Е-ей, та густий туман,

Е-ей, ай, та батько отаман.

Куля, пролетівши, в груди потрапила мені,

Але сховався я на лихому коні,

Шашкою мене комісар дістав,

Кров'ю виходячи, на коня я впав.

Е-ей, ай, та кінь мій вороний,

Е-ей, та обріз сталевий,

Е-ей, та густий туман,

Е-ей, ай, та батько отаман.

"Спаса на крові" під сорочку взяв,

Хату підпалив і обріз дістав,

При Радах жити, зраджувати свій хрест,

Скільки нас таких вирушало в ліс.

Е-ей, ай, та кінь мій вороний,

Е-ей, та обріз сталевий,

Е-ей, та густий туман,

Е-ей, ай, та батько отаман.

Помічений свинцем, я прийшов з війни,

Прив'язав коня, я сів у дружини.

А скоро за мною комісар прийшов,

Відв'язав коня і дружину повів.

Е-ей, ай, та кінь мій вороний,

Е-ей, та обріз сталевий,

Е-ей, та густий туман,

Е-ей, ай, та батько отаман.