Самара - Александр Звинцов

«Москва-Самара» — трасса в тыщу километров,

Как лента серая на солнце заблестит,

Горячий ветер на дворе в разгаре лета

Да, путь не близкий мне с друзьями предстоит.

Но время мчит, и крутятся колёса

Ночь позади.

Восход — как бешеный пожар.

Нам указатель дал ответы на вопросы.

И мы свернули вскоре вниз на Красный Яр.

Припев:

Я в Самаре, будучи, у Серёги Юрьича,

С Саней-голубятником и Юриком с села

Вечерами тёплыми водочку полсотнями

Пили под закусочку, что нам Танюха подала.

Серёга встретил нас, и жили мы, как дома,

А в день рождения его в Самарский порт

Друзья все съехались, чтоб выйти на пароме,

По Волге-матушке, прочувствовав комфорт.

А с берегов нам огоньки светили,

Был полный штиль, я песни свои пел,

За именинника под тосты гости пили

И даже в рубке капитан балдел.

Всё было круто, как в картинах зарубежных,

А день спустя в кафэшке летней я видал,

Как самарчанки вдоль по наберЕжной

(по нАбережной)

Тусуются.

Я б всех с собой забрал.

Я кайфонул от той весёлой суеты,

И всем скажу в Москве: «Самара хороша!»

Там даже был путанский конкурс красоты —

Для нас его там замутили кореша.

Припев.

Как грустно было и тоскливо расставаться,

Петрович с Серым на коня восьмую пьёт,

Домой пришла пора нам возвращаться,

А дома дел всегда у всех не в проворот.

Но я вернусь сюда и обещаю с лёту,

Что про друзей самарских песню напишу,

Мы ещё сходим на рыбалку и охоту,

Когда вернусь, с ракетницы оповещу.

Припев:

А я в Самаре, будучи, у Серёги Юрьича,

С Саней-голубятником и Юриком с села

Вечерами тёплыми водочку полсотнями

Пили под закусочку, что нам Танюха подала.

Моим самарским друзьям посвящается.

«Москва-Самара» - траса в тисячу кілометрів,

Як стрічка сіра на сонці заблищить,

Гарячий вітер на дворі в розпалі літа

Так, шлях не близький мені з друзями чекає.

Але час мчить, і крутяться колеса

Ніч позаду.

Схід — як шалена пожежа.

Нам покажчик дав відповіді на питання.

І ми згорнули невдовзі вниз на Червоний Яр.

Приспів:

Я в Самарі, будучи, у Сергіги Юр'їча,

З Санею-голубником і Юриком з села

Вечорами теплими горілку півсотнями

Пили під закусочку, що нам Танюха подала.

Серьога зустрів нас, і жили ми, як удома,

А в день народження його в Самарський порт

Друзі всі з'їхалися, щоб вийти на поромі,

По Волзі-матінці, відчувши комфорт.

А з берегів нам вогники світили,

Був повний штиль, я пісні свої співав,

За іменинника під тости гості пили

І навіть у рубці капітан балдел.

Все було круто, як у зарубіжних картинах,

А день потому в літній кафешці я бачив,

Як самарчанки вздовж по набережній

(набережною)

Тусуються.

Я б всіх із собою забрав.

Я кайфонул від тої веселої суєти,

І всім скажу в Москві: «Самара гарна!»

Там навіть був плутанський конкурс краси

Для нас його там зробили кореша.

Приспів.

Як сумно було і сумно розлучатися,

Петрович із Сірим на коня восьму п'є,

Додому настав час нам повертатися,

А вдома справ завжди у всіх не проворот.

Але я повернуся сюди і обіцяю з льоту,

Що про друзів самарських пісню напишу,

Ми ще сходимо на риболовлю і полювання,

Коли повернусь, з ракетниці сповіщу.

Приспів:

А я в Самарі, будучи, у Сергея Юрьича,

З Санею-голубником і Юриком з села

Вечорами теплими горілку півсотнями

Пили під закусочку, що нам Танюха подала.

Моїм друзям Самари присвячується.